РІЗНОВИДИ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ У ТВОРАХ АНДРІЯ КУЗЬМЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933Х/2024-ХХI-3

Ключові слова:

ненормативна лексика, просторіччя, суржик, соціолект, інвективна лексика

Анотація

Культура спілкування є відмінною рисою соціуму. Проте ні покращення умов життя, ні рівень культури, освіти чи соціального становища не впливають на те, що в мовленні людей присутня ненормативна лексика. Факт її вживання пояснюється можливістю виражати найрізноманітніші емоції, увиразнювати розповіді, ділитися враженнями, тобто є результатом прояву особистості. Тому науковці-філологи незалежно від того, подобається ця лексика, чи ні, не можуть її ігнорувати. У статті досліджено функціювання різновидів ненормативної лексики у прозових творах Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна), зокрема просторіччя, соціолектів, обсценної лексики, а також специфіку ідейно-стилістичного навантаження позалітературних елементів. У науковій розвідці доведено, що нині ненормативна лексика активно використовується в неофіційних текстах і слугує засобом передачі колориту мовлення українського населення незалежно від того, які оціночні судження висувають науковці та критики. Поки останні сперечаються над питанням, чи засмічує просторіччя, суржик, соціолект, інвективна лексика самобутню українську мову, чи збагачує інструмент передачі реалій життя, подібні тексти знаходять свого читача і стають повноцінною частиною літературного процесу. І ті митці, які прагнуть яскравого й реалістичного відтворення дійсності, не можуть його ігнорувати. Дослідження дало змогу зрозуміти специфіку авторського стилю Андрія Кузьменка (виявити основні різновиди ненормативної лексики, структурувати її за функційно-стилістичними особливостями), що приваблює слухачів і читачів. Особливою рисою цього стилю є використання просторіччя, суржику, соціолекту, інвективної лексики. Завдяки цьому описувані події змальовуються реалістично, створюють ефект дружньої розповіді добре знайомого товариша. Автор не намагається ані ідеалізувати, ані осудити носіїв такої лексики, ба більше, сам використовує її. Просторіччя, суржик, соціолект, інвективна лексика відіграють стилістичну функцію, а також є засобами створення емоційного настрою та передачі авторського настрою до зображуваного. Також Андрій Кузьменко зумів гармонійно поєднати ці різновиди ненормативної лексики з різними художніми засобами та досягти максимальної виразності творів.

Посилання

Глазова С. М., Скуратовська Д. В. Теоретичні засади дослідження просторіччя як соціолекту ненормативної лексики. Science and innovation of modern world. Proceedings of the 2nd International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. 2022. P. 703−710.

Єльнікова Н. І. Просторічна лексика у системі сучасної української мови. Культурне розмаїття: матеріальна та нематеріальна культура різних країн світу : матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 22 трав. 2019. Харків, 2019. С. 25–26.

Остроушко О. А. Суржик у духовному світі сучасних українців. Актуальні проблеми філології і методики викладання мов : зб. наук. пр. Кривий Ріг, 2003. С. 79–86.

Скрябін К. Повне зібрання творів. Харків : Фоліо, 2019. 444 с.

Скуратовська Д. В., Глазова С. М. Функціювання табуйованої лексики у творах Кузьми Скрябіна. Наука ІІІ тисячоліття: пошуки, проблеми, перспективи розвитку : збірник тез. мат. VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (20–21 квітня 2023 року) : Бердянськ : БДПУ, 2023. С. 345−346.

Ставицька Л. О., Труб В. Суржик: суміш, мова, комунікація. Українсько-російська двомовність. Лінгвосоціокультурні аспекти : зб. наук. пр. / за заг. ред. Л. Ставицької. Київ: Пульсари, 2007. С. 31–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02