АПОКАЛІПСИС: НОВЕ ЗНАННЯ ЧИ РУЙНАЦІЯ УСТАЛЕНОГО ПОРЯДКУ (ОНТОЛОГІЯ ПОВСЯКДЕННОСТІ В АНТИУТОПІЯХ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933Х/2024-ХХI-6

Ключові слова:

повсякденність, психоміф, антиутопія, апокаліпсис

Анотація

У статті розглянуто повсякденність художнього твору у фантастичному творі крізь призму апокаліптичних мотивів. Метою дослідження є переосмислення апокаліптичної складової повсякденності твору Урсули ле Гуїн «Ті, що покидають Омелас». Методами літературознавчого аналізу є герменевтичний, психологічний, розгляд повсякденності. Апокаліпсис, починаючи з біблійних книг, передбачає чітку послідовність подій, структуру й образи, що мають інтертекстуальні впливи на подальшу літературу християнського світу. Пряме й опосередковане підпорядкування впливу біблійних мотивів на творчість письменників як «великого коду» (Н. Фрай) позначилося в різних жанрах. Один із таких жанрів – це антиутопії різного роду, зокрема і соціальна фантастика. Повсякденність соціальній фантастиці підпорядковується не тільки жанровим вимогам відтворення дійсності, але й співвідношенню складових Lebenswelt. Dasein, морального, духовного, речового світу й культурних кодів. Творчість Урсули ле Гуїн є тому підтвердженням. Оповідання «Ті, що йдуть з Омеласа» за жанровим визначенням самої авторки є психоміфом, поєднує риси антиутопії в соціальній фантастиці, психологічної притчі. Моральні імперативи, що розглядаються письменницею, не тільки стосуються можливості створення ідеальної держави, де загальне щастя можливе через горе окремих громадян, а підпорядковуються проблемам вибору людиною життєвого шляху, почуття провини, співпереживання, поколінь і релігій та багатьох інших морально-етичних аспектів взаємодії людини й суспільства. Паралелі до апокаліптичних мотивів постають уже від міркувань про можливість щастя без радості, без емпатії, потім співвідносяться з вибором земного шляху й віри / невіри у Страшний Суд із почуттям провини, щастя Омеласу протиставляється пекельним мукам дитини, а шлях з Омеласу є пошуками спасіння душі. Тож зміна існування для тих, хто вирішив піти з позірно ідеальної держави, є руйнацією усталеного порядку, але водночас, як і в Апокаліпсисі, Страшний Суд є можливістю почати нове життя, змінитися на краще. Страх перед змінами, невідомим одних мешканців змушує притлумлювати совість, забувати про чуже горе й бути щасливим, забуваючи провину, а інших змушує до рішучих дій, зміни усталеного буття. Повсякденність Омеласу одних руйнує, інших підштовхує до спасіння власної душі.

Посилання

Волков А. Апокаліпсис. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці : Золоті литаври, 2001. С. 36–38.

Heffernan Teresa. Post-Apocalyptic Culture: Modernism, Postmodernism, and the Twentieth-Century Novel. Toronto : University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, 2008. 224 p.

Бочуля О. В. Онтологічний вимір повсякденності у філософській концепції М. Гайдеггера. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. 2012. Т. 20, вип. 22 (4). С. 161–170. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2012_20_22 (4)__33.

Kermode Frank. The Sense of an Ending: studies in the theory of fiction / Frank Kermode. New York : Oxford University Press, 1967; 2nd edition, 2000. 206 р.

Кірячок М. В. Візії апокаліпсису в українському постмодерністському романі : дис. … кандидата філологічних наук : 10.01.01 українська література / Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2016. 195 с.

Ніколенко О. М. Антиутопія. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антиутопія (дата звернення: 23.10.2022).

Пархоменко І. І. Антиутопія: інтерпретація в сучасному літературознавстві. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В. Н. Каразiна. 2011. № 963. Сер.: Філологія. Вип. 62. С. 217–222.

Сабат Г. У лабіринтах утопії та антиутопії. Дрогобич : Коло, 2002. 160 с.

Ursula K. Le Guin. The Ones Who Walk Away from Omelas 1973. https://www.ceremade.dauphine.fr/~ekeland/lectures/Mathematical%20Models%20in%20Social%20Sciences/ursula-k-le-guin-the-oneswho-walk-away-from-omelas.pdf (дата звернення 19.01.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02