КОД РОБІНЗОНАДИ В ОПОВІДАННІ «ПРИГОДИ ПРОФЕСОРА ВІЛЬЯМА ВОКСА НА ОСТРОВІ ЦИПАНГО» Л. ЧЕРНОВА

Автор(и)

  • ЛЮДМИЛА КУЛАКЕВИЧ ДВНЗ „Український державний хіміко-технологічний університет”

DOI:

https://doi.org/10.31494/2412-933X-2019-1-9-85-94

Ключові слова:

робінзонада, авантюрно-пригодницький жанр, подорож, авантюрний герой.

Анотація

У статті подано результати дослідження особливостей використання фабули Дефо в українській літературі. Об’єктом дослідження є авантюрно-пригодницьке оповідання Леоніда Чернова (Малошийченка). Розглянуто характер художнього моделювання образів, розвиток мотивів, жанрові домінанти, що наближають твір письменника до жанру робінзонади. З’ясовано, що типові для робінзонади мотиви рятування від смерті під час кораблетрощі, ізольованого острова, вибудовування на острові культурного суспільства в мініатюрі в українському інваріанті зчеплені з мотивами протистояння природних / гуманістичних і псевдоістинних цивілізаційних основ. Мотиву морально-етичної катастрофи серед острів’ян, підпорядковано мотив християнського гріхопадіння, однак окреслена біблійна тема всіляко профанізується, набуваючи знижено-комічного звучання. Підкреслено, що життєві перипетії тубільців Ципанго є виразною ремінісценцією на класику сатири на всесвітню історію, у якій європейці традиційно поставали як світочі для колонізованих народів. Оповідання Л. Чернова можна означити як квазіробінзонада, адже в ньому переструктуровується / заперечується міф, який створила робінзонада (позитивний досвід виживання в малопристосованих умовах, перемога культурного виховання над тваринними інстинктами), і задається новий вектор – духовна деградація людини в технічно оснащеному світі. За структурними особливостями (рубрикація на частини і розділи, наявність у кожної рубрики своєї назви, панорамне зображення дійсності, уповільнений виклад) твір віднесено до жанру романів. Текст побудовано з урахуванням компетентності читача, без якої розуміння прихованого змісту буде неможливим. Акцентовано, що оповідання Л. Чернова є своєрідною трансформацією дискурсу Дефо, однак, при позірному використанні загальновідомої фабульної схеми, український письменник порушує зовсім інше філософське питання: як вижити людині в умовах цивілізації.

Посилання

Герасимчук В. Філософський роман ХХ століття. Специфіка тексту : монографія / В. Герасимчук. – Київ : ПАРАПАН, 2007. – 392 с.

Кулакевич Л. “Життя та дивовижні пригоди козака Миколи на безлюдному острові” Вал. Злотопольця та І. Федіва як національний інваріант робінзонади / Л.М. Кулакевич // Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту): зб. наук. пр. – 2016. – Вип. 20. – С. 109–121.

Кулакевич Л. Споживацтво як код буття в романі Любка Дереша “Голова Якова” / Л. Кулакевич // Антропологические сдвиги переломных эпох и их отражение в литературе: сб. науч. ст. в 2 ч. / ГрГу им. Я. Купалы. – Гродно : ГрГУ, 2014. – Ч. 2. – С. 60–68.

Павличко С. Д. Дискурс модернізму в українській літературі: монографія / С. Д. Павличко. – Київ : Либідь, 1999. – 447 с.

Ушкалов Л. Хвильовий і К : зустріч з Європою (До дня народження письменника) / Л. Ушкалов ; Харківська обласна організація “Національна спілка письменників України”. – Режим доступу: http://kharkiv-nspu.org.ua/archives/3964.

Чернов Л. Пригоди професора Вільяма Вокса на острові Ципанго / Л. Чернов // Універсальний журнал. – 1929. – №01. – С. 6–22.

Unamuno М. Del sentimento tragico de la vida en los hombres y en pueblos / М. Unamuno // Sus mejores paginas. Edited by Philip Metzidakis. – New Jersey, 1966.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-08