ХУДОЖНІ ЗАСОБИ У СТВОРЕННІ ОБРАЗУ НАРКОМАНА В СУЧАСНІЙ ЗАРУБІЖНІЙ ПРОЗІ

Анотація

У статті розкриваються художні засоби створення образу наркомана в сучасній зарубіжній прозі. Активізація уваги письменників до настільки цікавого та нетипового літературного героя вперше позначена в прозі зарубіжних класиків 20 століття – у творах М. Булгакова «Морфій», романах М. Агєєва «Роман з кокаїном» і Ч. Айтматова «Плаха». У досліджуваній сучасній зарубіжній прозі образ наркомана багатоскладовий, він поєднує в собі всебічне зображення героя: його психо-поведінкових та морально-етичних характеристик, соціального статусу, фінансового добробуту і, безумовно, є відбитком ставлення самого автора до проблеми наркозалежності. У романах «Generation П”» В. Пєлєвіна та «Замыслы» С. Філіпєнко автори фокусують увагу на передісторії головних героїв, деяких подіях та відомостях з їхнього життя. Створюючи образ наркомана, В. Пєлєвін відзначає політичні та соціальні зміни, що відбувалися в період «пострадянських часів», які певним чином позначилися на майбутній долі Вавілєна. У цей час відбувається пошук героєм свого «професійного шляху». Важливу роль в розкритті образу наркомана відіграють інші персонажі твору – рекламними, шоу-мени та представники кримінального світу, які зіставляються з образом Татарського та доповнюють його в системі образів твору – спільна робота та відпочинок, а також сукупні шкідливі звички, такі як вживання наркотиків. Подібним до соціального світу Вавілєна є оточення головного героя роману «Замыслы» – сценариста Саші Філіпєнко. Його колеги – це представники шоу-бізнесу, для яких зловживання наркотичними речовинами не є чимось порочним. За сюжетом роману дитинство головного героя було складним, він був німим свідком фізичних образ, які доводилося терпіти його матері від батька. Саша Філіпєнко автор, як і Віктор Пєлєвін акцентує увагу на передісторії головного героя, наштовхуючи читача на думку, що оточення людини має неабиякий вплив на поведінку, вподобання або шкідливі звички самої особи. У романі «Чума» образ наркомана Юрка створений Олександром Меліховим за допомогою внутрішніх монологів та діалогів персонажів. У центрі уваги лихо родини, яку в суспільстві прийнято вважати соціально-благополучною, але, не зважаючи на фінансовий добробут, в інтелігентних батьків син стає наркозалежною людиною. Натомість соціально благополучній родині протиставлена сім’я наркоманів із роману І. Герасимова, яка належить до іншого, низького прошарку суспільства та має фінансові труднощі. Світ шоу- бізнесу, до якого належать персонажі романів Бена Елтона та Фредеріка Бегбедера можна ідентифікувати як спокусу, негативний фактор впливу на поведінку людини, зумовлений небажанням відмовитися від наркотиків, бо їх вживають всі навколо. Герої творів та їхнє соціальне оточення – це «світ обраних», для яких наркотичні засоби не заборона, й, навіть атрибут «навколозоряного життя», щось буденне та навіть романтичне. Перспективним передбачається подальше різностороннє дослідження репрезентацій образу наркомана у сучасній вітчизняній прозі.