Еволюція приєднувальної конструкції у XVI – XXI століттях

Анотація

У лінгвістичній літературі, незважаючи на важливість вирішення одного з актуальних питань сучасної лінгвістики – виявлення засобів поєднання окремих речень та надреченнєвих одиниць у текстові одиниці більшого розміру, дотепер недостатньо уваги приділяється проблемам організації текста та вивченню мовних одиниць, що беруть участь у його формуванні. За нечисленними винятками практично всі досліджень здійснюються в синхронному плані. Тим не менш, ґрунтовне діахронічне цієї проблеми сприятиме виявленню сутності багатьох інноваційних процесів у сучасних мовах. Таким чином, діахронічний підхід до вивчення структури висловлювання дозволяє інтерпретувати феномен текстових одиниць взагалі та приєднувальних конструкцій зокрема абсолютно по-новому. Більшість синтаксистів характеризують такі текстові одиниці переважно як синтаксичну тенденцію мови кінця минулого й теперішнього століття, тобто як виключно сучасне явище. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що така точка зору не є виправданою, оскільки аналіз англійських літературних текстів XVI – XXI століть показав, що традиція вживання приєднувальної конструкції має багатовікову історію. Проте в різні періоди розвитку англійської мови в формуванні та функціонуванні приєднувальних конструкцій переважали або більш стилістичні, або більш синтаксичні тенденції. Таким чином, порівняльний аналіз англійських текстів XVI – XIX століть та ХХ – ХХІ століть продемонстрував значні відмінності у структурі приєднувальних конструкцій та виконуваних ними функціях. У прозових творах останніх двох століть приєднувальні конструкції зближають живе розмовне мовлення (у якому вони переважно вживаються) і авторський діалогічний або (рідше) монологічний текст, надаючи останньому стислість, жвавість, виразність, динаміку й експресивне забарвлення. У цьому випадку приєднувальна конструкція може розглядатися як стилістичне та синтаксичне явище, тоді як приєднувальні конструкції попередніх століть мали тенденцію бути результатом чисто синтаксичних перетворень тексту його автором.