Еволюція приєднувальної конструкції у XVI – XXI століттях
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933Х-2018-1-7-9-16Ключові слова:
приєднувальна конструкція, базове висловлення, приєднувана частина, приєднувальний сполучник, діахронічний підхід.Анотація
У лінгвістичній літературі, незважаючи на важливість вирішення одного з актуальних питань сучасної лінгвістики – виявлення засобів поєднання окремих речень та надреченнєвих одиниць у текстові одиниці більшого розміру, дотепер недостатньо уваги приділяється проблемам організації текста та вивченню мовних одиниць, що беруть участь у його формуванні. За нечисленними винятками практично всі досліджень здійснюються в синхронному плані. Тим не менш, ґрунтовне діахронічне цієї проблеми сприятиме виявленню сутності багатьох інноваційних процесів у сучасних мовах. Таким чином, діахронічний підхід до вивчення структури висловлювання дозволяє інтерпретувати феномен текстових одиниць взагалі та приєднувальних конструкцій зокрема абсолютно по-новому. Більшість синтаксистів характеризують такі текстові одиниці переважно як синтаксичну тенденцію мови кінця минулого й теперішнього століття, тобто як виключно сучасне явище. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що така точка зору не є виправданою, оскільки аналіз англійських літературних текстів XVI – XXI століть показав, що традиція вживання приєднувальної конструкції має багатовікову історію. Проте в різні періоди розвитку англійської мови в формуванні та функціонуванні приєднувальних конструкцій переважали або більш стилістичні, або більш синтаксичні тенденції. Таким чином, порівняльний аналіз англійських текстів XVI – XIX століть та ХХ – ХХІ століть продемонстрував значні відмінності у структурі приєднувальних конструкцій та виконуваних ними функціях. У прозових творах останніх двох століть приєднувальні конструкції зближають живе розмовне мовлення (у якому вони переважно вживаються) і авторський діалогічний або (рідше) монологічний текст, надаючи останньому стислість, жвавість, виразність, динаміку й експресивне забарвлення. У цьому випадку приєднувальна конструкція може розглядатися як стилістичне та синтаксичне явище, тоді як приєднувальні конструкції попередніх століть мали тенденцію бути результатом чисто синтаксичних перетворень тексту його автором.
Посилання
Богдан В. В. Роль екстралінгвальних чинників у складі приєднувальних конструкцій з підрядним зв‘язком і складнопідрядних речень у прагматичній орієнтації тексту / В.В. Богдан // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції ―Наука і освіта ‗2003‖. – Том 13. Філологія/ За заг. ред. Шепеля Ю.О. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – С. 100-102.
Богдан В. В. Синтактика, семантика, прагматика англомовних приєднувальних конструкцій і складних речень з підрядним зв'язком : монографія / В. В. Богдан. – Донецьк : ―ЛАНДОН-ХХІ‖, 2011. – 263 с.
Дмитренко В. А. Присоединительная конструкция в диахроническом аспекте (на материале английских драматургических произведений XVI – XX вв.) / В. А. Дмитренко, Т. В. Захарова // Вестник Харьков. ун-та. Сер. Романо-германська філологія. – 1994. – Вып. 382. – С. 36-40.
Дмитренко В. А. Участие паралингвистических факторов в формировании присоединительной конструкции / Дмитренко В. А., Солощук Л. В. // Потебня – исследователь славянских взаимосвязей : Тез. Всесоюз. науч. конференции. – Харьков, 1991 г. ─ Ч 1. ─ С. 204 ─ 206.
Altmann G. Supra-sentence levels / Gabriel Altmann [Electronic resource]. – Mode of access : https://www.degruyter.com/view/j/glot.2014.5.issue-1/glot-2014-0002/glot-2014-0002.xml
Valerii Bohdan. The Development of an Adjoining Construction through Time / Bohdan Valerii // Збірник тез доповідей [Електронний ресурс] II Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції ―Іноземна мова у професійній підготовці спеціалістів: проблеми та стратегії‖. – Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018. – С. 9–11.
Bohdan Valerii. Supra-Sentence Units from the Standpoint of the Theory of Speech Acts Act / Valerii Bohdan // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Філологічні науки : [зб. наук. ст.] / [гол. ред. В. А. Зарва]. – Бердянськ : БДПУ, 2017. – Вип. XІІІ. – С. 21–26.