Поняття терміносистеми у сучасній лінгвістичній науці
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933Х-2018-1-7-26-35Ключові слова:
термін, номенклатура, терміносистема, термінологія, мерон, таксон, функсон.Анотація
У статті розглядається проблема взаємодії термінів та лексики загальнолітературної мови, аналізуються особливості термінів як основних одиниць терміносистеми, досліджуються шляхи її поповнення. Зокрема, звертається увага на словниковий склад мови як відкритої динамічної системи, що збагачується за рахунок виникнення термінів. Терміни, на відміну від загальновживаних слів, усередині свого термінологічного поля, як правило, однозначні й зв’язані з визначеною науковою концепцією: у терміні відбиваються результати наукових досліджень та їхнє теоретичне осмислення. Терміни є свідченням взаємопроникнення термінологічної і нетермінологічної лексики, віддзеркалюючи процеси термінологізації і детермінологізації. Процес термінологізації проходить двома шляхами. Перший шлях полягає у тому, що загальновживаному слову надають строге, точне визначення – дефініцію. Другий спосіб (запозичення слів із літературної мови) передбачає при створенні терміна використання подібності одного предмета чи явища до іншого. У цьому випадку в основі термінологізації лежить метафора, зокрема відбувається перенос найменування, і термін виступає як метафора по відношенню до слова літературної мови. Інше явище, що спостерігається у мові, – це переосмислення термінів. Відбувається так званий процес детермінологізації, коли термін втрачає строгу концептуальність, системність, однозначність, відбувається спрощення поняття, що містилося в ньому, термін пристосовується до розуміння у повсякденній мові. Цікавою у статті є думка про розмежування термінологічного поля та термінологічної системи. Термінологічне поле – це штучно окреслена і спеціально збережена від сторонніх проникнень галузь існування терміна. У термінологічному полі на відміну від термінологічної системи термін не має строго визначеного місця, а тільки входить до його складу. Важливим моментом при побудові терміносистеми є уточнення видів відношень між поняттями і їхньою систематизацією, що пов’язано з проблемами функційної системології. Це дало підстави замінити поняття “вид” на поняття “мерон”, “функсон” і “таксон”.
Посилання
Бреховских С. М. Основы системологии материальных объектов / Бреховских С. М. – Москва : Наука, 1986. – 194 с.
Куликова И. С. Введение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии) / И. С. Куликова, Д. В. Салмина. – СПб. : “САГА”, 2002. – 352 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / за ред. В.Н. Ярцевой. Москва : Научное изд-во “Большая Российская энциклопедия”, 2002. – 708 с.
Попов М. Х. Некоторые вопросы терминологической системы технетики / Попов М. Х. – www.kudrinbi.ru /public/402/index.htm.
Реформатский А. А. Что такое термин и терминология / Реформатский А. А. // Вопросы терминологии. – Москва : Изд-во АН СССР, 1961. – С. 46–54.
Реформатский А. А. Термин как член лексической системы / Реформатский А. А. // Проблемы структурной лингвистики, 1967. – Москва : Наука, 1968. – С. 103–126.
Українська мова. Енциклопедія. – Київ: Українська енциклопедія, 2000. – 752 с.
Шпет Г. Г. Внутренняя форма слова: Этюды и вариации на темы Гумбольдта / Шпет Г. Г. – Москва: УРСС (ОО Рохос), 2003. – 127 с.