Бінарність естетичних категорій у художньому наративі на медичну тематику
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933Х-2018-1-6-42-49Ключові слова:
естетична категорія, медичний наратив, Г. Френсіс, інтертекстуальність, інтермедіальність.Анотація
Статтю присвячено бінарності естетичних категорій ―трагічного‖ й ―комічного‖, ―прекрасного‖ й ―потворного‖, ―гармонійного‖ й ―хаотичного‖, ―піднесеного‖ й ―низького‖ у творі Гевіна Френсіса ―Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п’ят‖. Мета статті – простежити, як специфіка авторської свідомості впливає на розгортання змісту естетичних категорій в сучасному художньому наративі на медичну тематику. Першоособовий наратор-медик у творі висловлює власну точку зору на сприймання тих естетичних феноменів, які традиційно сприймалися як огидні, потворні або низькі. У дослідженні з’ясовано, що автор активно задіює наративну стратегію використання інтертекстуальності й інтермедіальності, що надає оповіді на медичну тематику специфічного естетизму. Інтенція наратора – продемонструвати свої художні смаки, сформовані на власному досвіді, тим самим маніпулювати читацькою рецепцією і переконати читача, що медицина може бути естетичною. Якнайповніше інтермедіальна наративна стратегія розкривається при апелюванні до творчості Леонардо да Вінчі, який приділяв значну увагу вивченню анатомічної структури і нормальної фізіології людини. Г. Френсіс апелює і до художніх творів, натхненням до появи яких були хірургічні втручання. Специфіка медичного наративу зумовлює порушення тем, табуйованих у повсякденному дискурсі. Автор не смакує фізіологічні подробиці, а презентує їх у такий спосіб, щоб у читача не виникло відрази, поєднує низьке з комічним. Бінарність естетичних категорій розкривається через особливості сприйняття реципієнтом. Краса втілюється у складності й економності будови людського тіла та його гармонійності, що розкривається через доцільність. Намір автора — справити сугестивний вплив на читача, викликати в нього позитивні емоції, сформувати особливий погляд на людський організм як естетичний феномен. Зміст естетичних категорій ―прекрасного‖, ―потворного‖, ―низького‖, ―трагічного‖, ―комічного‖ у творі переосмислюється і трансформується, набуваючи нових відтінків.
Посилання
Адорно Т. Теорія естетики / Пер. з нім. П. Таращук. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 518 с.
Лисанець Ю. В. “По той бік стетоскопа”: дихотомія “лікар – пацієнт” і її деконструкція в сучасному літературно-медичному дискурсі / Ю. В. Лисанець // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2018. – Т. 29 (68), № 1. – С. 158-162.
Турган О. Код лікаря у творчості М. Левицького / О. Турган // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2013. – Вип. 1. – С. 182-186.
Турган О. Медична проблематика у творчості І. Я. Франка / О. Турган // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. – 2016. – Вип. 2. – С. 17-22.
Френсіс Г. Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п’ят. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 286 с.
Fludernik M. Towards a “Natural” Narratology. London and New York: Routledge, Taylor & Francis Group, 2005. 362 p.