ПАРАЛЕЛІ БОЛГАРСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕНЕСАНСУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІВАНА ШИШМАНОВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIV-2Ключові слова:
Іван Шишманов, Паїсій Хилендарський, «Історія слов’яноболгарська», болгарське національне Відродження, епоха Відродження в Західній Європі, компаративний аналізАнотація
Статтю присвячено порівняльному аналізу болгарського національного Відродження і західноєвропейського Ренесансу в працях Івана Шишманова.П’ятсотрічне османське панування мало глибокий негативний вплив на історичний і культурний розвиток болгарського народу, ізолювавши його від інтелектуального життя Європи. Унаслідок цього поняття «Відродження» в болгарському культурному контексті набуло іншого значення, ніж у західноєвропейській традиції. Якщо Ренесанс у Західній Європі був епохою художнього та наукового оновлення, то болгарське Відродження мало передусім політичний і релігійний характер.Початком національного Відродження в Болгарії І. Шишманов уважав появу «Історії слов’яноболгарської» (1762) отця Паїсія Хилендарського – програмного твору, який започаткував пробудження національної свідомості болгар. Тоді як в Європі творили свої шедеври Торквато Тассо, Мігель де Сервантес, Вільям Шекспір, Рафаель, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, в Болгарії ще не з’явилося жодного світського друкованого твору, а духовенство займалося переписуванням житій святих і створенням ікон.Серед балканських народів, як зауважував І. Шишманов, найсприятливіші умови для культурного розвитку мали греки. Завдяки вигідному географічному положенню та тісним економічним зв’язкам з Європою саме вони першими відчули вплив італійського Ренесансу. Через грецьке культурне середовище цей вплив частково поширився й на Болгарію.Іван Шишманов став першим серед болгарських літературознавців, хто оцінив постать о. Паїсія не лише як національний, але й як загальноєвропейський феномен. Він розглядав його діяльність у ширшому, компаративному контексті, підкреслюючи її значення як для болгарського національного пробудження, так і для історико-культурного діалогу з Європою.
Посилання
Арнаудов М. Иван Д. Шишманов. Личност, дело, идеи. Дела и завети на бележити българи. София : Изд-во на националния съвет на Отечествения фронт, 1969. С. 413–451.
Арнаудов М. Научната дейност на проф. Ив. Д. Шишманов. Да бъдем европейци и все пак българи. Иван Шишманов в оценката на съвременниците си (спомени, отзиви, материали) ; под ред. проф. Р. Радкова, С. Пинтев, Ц. Величкова. София : Карина – Мариана Тодорова, 2006. С. 18–31.
Бушко Г. Иван Шишманов и българското национално и културно Възраждане: литературен аспект. Епохи. Издание на Историческия факултет на ВТУ «Св. св. Кирил и Методий». Велико Търново, 2017. Т. XXV. № 2. С. 393–397.
Шишманов И. Увод в историята на българското Възраждане. Иван Шишманов. Студии. Рецензии. Спомени. Писма ; под ред. Г. Димов. София : Български писател, 1969. С. 54–137.
Шишманов И. Западноевропейското и българското Възраждане. Иван Шишманов. Студии. Рецензии. Спомени. Писма ; под ред. Г. Димов. София : Български писател, 1969. С. 162–175.
Шишманов И. Паисий и неговата епоха. Мъсли върху генезиса на новобългарското Възраждане. Иван Шишманов. Студии. Рецензии. Спомени. Писма ; под ред. Г. Димов. София : Български писател, 1969. С. 138–161.
Бушко Г.О. Іван Шишманов у болгарсько-українських літературних взаєминах кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття : монографія. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 244 с.
Шишманов И. 1762. Паисий и Русо. Денница. 1890. Кн. 7–8. С. 353–354.