«МУЗЕЇ» НАРОДЖЕНИХ У СРСР: ОБРАЗИ РАДЯНСЬКОГО ПОВСЯКДЕННЯ В РОМАНІ НІНИ КУР’ЯТИ «ДЗВІНКА…»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIV-3Ключові слова:
поетика повсякдення, радянське минуле, сучасна проза, парадокс, іронія, антитеза, образи речейАнотація
Мета дослідження – схарактеризувати специфіку авторської поетики радянської повсякденності в романі Ніни Кур’яти «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР». Задля досягнення мети описано образи побутових речей через світосприйняття персонажа-дитини та звернено увагу на висвітлення проблеми двоєдумства в радянському суспільстві. Вказано на засудження примітивності побуту як ідеологічної сутності тотального комуністичного засилля.У дослідженні використано кілька методів: формальний, порівняльно-історичний, порівняльно-зіставний, біографічний.Виявлено, що образи іграшок, одягу, шкільного приладдя, домашньої їжі тощо наділені ефектом документальної фотографічності та ілюструють спогади про пережите. Головні смисли в зображенні радянської повсякденності – це парадоксальність; акцентування абсурдності та невідповідності потребам людей; контрастність між ідеологічними та духовними цінностями; іронічність у розкритті «совкового» пристосуванства; підтекстові узагальнення. Протиставленню двох світів – домашньому (особистому) та суспільному (колективному) відповідають візуальні образи: натільний хрестик і жовтенятська зірочка, церковні хоругви і червоний прапорець як символ комуністичного свята. За допомогою контекстуальної антитези увиразнено відмінності в родинному оточенні: розкіш у міській квартирі дядька-кадебіста і простота в сільському будинку сім’ї Дзвінки. Наголошено, що визначальним у художній рецепції радянської повсякденності є концепт рідної домівки, «апологетика дому». Авторське переосмислення минулого покладається на місця пам’яті, а зображення речей забезпечує музеєфікованість простору спогадів.У романі Н. Кур’яти «Дзвінка» виявлено два художні часопростори: 1) візуальний (реконструкція подій минулого), де образи речей забезпечують ретрохроніку і відіграють роль музейних експонатів; 2) чуттєвий (рефлексія авторської пам’яті), де предмети сприймаються об’єктами критичного аналізу пережитого. Вивчення поетики радянського повсякдення в романі Н. Кур’яти «Дзвінка» розкриває можливості подальших досліджень цієї проблеми в інших текстах художньої прози про колоніальне минуле.
Посилання
Ассман А. Простори спогаду: Форми та трансформації культурної пам’яті / пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. Київ : Ніка-Центр, 2014. 440 с.
Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм ХV–ХVІІ ст. : в 3 т. Київ : Основи, 1995. Т. 1. Структури повсякденності: можливе і неможливе. 543 с.
Буцька К. Музеєфікація повсякдення: побут як простір пам’яті про епоху, що пішла. Сучасні літературознавчі студії. 2021. № 18. С. 6–12. URL: https://doi.org/10.32589/2411-3883.18.2021.246709 (дата звернення: 23.01.2025).
Ваннер К. Тягар мрій: Історія та ідентичність у пострадянській Україні / пер. з англ. Юлії Буйських. Київ : Дух і літера, 2023. 316 с.
Гогохія Н. Якісні методи дослідження у вивченні радянської повсякденності 1920–30-х рр. Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. 2007. № 23. С. 109–114.
Гребенюк Т. Спільний біль, війна й ідентичність: національна специфіка українського літературного метамодернізму. Від пост-до метамодернізму: зміна культурної парадигми сучасності. Сучасні літературознавчі студії. 2023. № 20. С. 30–58. URL: https://doi.org/10.32589/2411-3883.20. 2023.293539 (дата звернення: 23.01.2025).
Демська-Будзуляк Л. Літературна репрезентація страху у дискурсі повсякденності радянської України 1930-х років (на прикладі роману «Страх» Олени Звичайної). Сучасні літературознавчі студії. 2021. № 18. С. 37–43. URL: https://doi.org/10.32589/2411-3883.18.2021.246823 (дата звернення: 23.01.2025).
Дракуліч С. Як ми пережили комунізм і навіть сміялися / пер. з англійської Р. Свято. Київ : Yakaboo Publishing, 2019. 208 с.
Дуда Н. Трансформація побутової культури в радянській повсякденності. Історія радянської повсякденності : на перехресті джерел: матеріали Всеукраїнського науково-теоретичного семінару. 14-15 травня 2015 р., м. Вінниця / відп. ред. : О.А. Коляструк. Вінниця, 2015. С. 40–46.
Забужко О.С. «Вартові руїни» : місто дитинства і механіка письма. Суспільне. Культура. URL: https://www.youtube.com/watch?v=6lYqlFqjAfo&t=3883s (дата звернення: 25.01.2025).
Карпа І. З роси, з води і з калабані. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. 320 с.
Киридон А. Гетеротопії пам’яті: Теоретико-методологічні проблеми студій пам’ять. Київ : Ніка-Центр, 2016. 320 с.
Коляструк О. Повсякденність як об’єкт історичного дослідження: окремі методологічні зауваження. Література та культура Полісся. 2009. № 52. С. 187–195.
Коляструк О. Повсякденне життя інтелігенції УРСР у 1920-ті рр. сучасний теоретико-методологічний та історіографічно-джерелознавчий дискурс : дис. …докт. іст. наук : 07.00. 06. Київ, 2010. 386 с.
Кур’ята Н. Дзвінка. Українка, народжена в СРСР. Київ : Лабораторія, 2023. 376 с.
Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять / пер. з фр. А. Рєпи. Київ : ТОВ Видавництво «КЛІО», 2014. 272 с.
Петренко Т. Ревізія радянського спадку: роман Ніни Кур’яти «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР». Читомо. URL: https://chytomo.com/reviziia-radianskoho-spadku-roman-niny-kur-iaty-dzvinka-ukrainka-narodzhena-v-srsr/ (дата звернення: 30.11.2025).
Поліщук Я. Пошуки Східної Європи: тіні минулого, міражі майбутнього. Чернівці : Книги – ХХІ, 2020. 192 с.
Тарнашинська Л. Феномен повсякдення в структурі буденної свідомості героїв Валерія Шевчука: філософсько-літературознавчий аспект. Волинь–Житомирщина. 2010. № 20. С. 158–175.
Удод О. Історія повсякденності як методологічна проблема (про актуальність історії повсякденності). Сумський історичний портал. URL: https://history.sumy.ua/theoryofhistory/226 (дата звернення: 23. 03.2025).
«Це книжка про ідентичність і шлях» – Анастасія Левкова про роман «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР». Лабораторія. URL: https://laboratoria.pro/blog/tse-knyzhka-pro-identychnist-i-shlyah--anastasiya-levkova-pro-roman-dzvinka-ukrainka-narodzhena-v-srsr (дата звернення: 02.02.2025).
Чиркова Л. Героїня є дзеркалом суспільства: Ніна Кур’ята розповіла про роман «Дзвінка». Суспільне. Культура. URL: https://suspilne.media/culture/622075-geroina-e-dzerkalom-suspilstva-nina-kurata-rozpovila-pro-roman-dzvinka/ (дата звернення: 23.01.2025).
Шльоґель К. Археологія комунізму, або Росія у ХХ столітті. Реконструкція картини. / пер. з нім. І. Витрикуш. Київ : Дух і літера, 2018. 120 с.
Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту / пер. з нім. та післямова В. Кебуладзе. Київ : Український Центр духовної культури, 2004. 560 с.
Hałas E. Time and memory: a cultural perspective. Trames. № 14. Р. 307–322. URL: https://doi.org/10.3176/tr.2010.4.02 (дата звернення: 30.01.2025).
Langbauer L. Novels of everyday life: the series in English fiction, I850–I930. Cornell University Press. Ithaca and London. 1990. 304 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=_iZmqoBCbuUC&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 17.01.2025).
Maffesoli M. The sociology of everyday life (epistemological elements). Current Sociology. Vol. 37. 1989. P. 1–16. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/001139289037001003 (дата звернення: 02.02.2025).
Popescu M. Imaging the Past: Cultural Memory in Dubravka Ugresic's The Museum of Unconditional Surrender. Studies in the Novel. Unconditional Surrender. 2007. № 39. Р. 336–356. URL: https://www.dubravkaugresic.com/writings/wp-content/uploads/2016/07/Monica_Article_Studies_in_the_Novel.pdf (дата звернення: 29.01.2025).
2Winter J. Sites of Memory and the Shadow of War. Cultural Memory: an International and Interdisciplinary Handbook / edited by Erll Astrid, Nunning Ansgar. Berlin : Walter de Gruyter GmbH & Co. 2008. pp. 61–76.
