ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВОКАБУЛЯРУ АНІМАЦІЇ НА ОСНОВІ МУЛЬТФІЛЬМІВ «МОАНА 2» ТА «ДУМКАМИ НАВИВОРІТ 2»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIV-11Ключові слова:
анімація, мультфільми, компоновка, диснеїзм, диснеїфікаціяАнотація
У статті розглянуто спеціалізовану лексику, пов’язану з виробництвом анімаційної продукції, з акцентом на етимологію, семантичну еволюцію та функціональне навантаження ключових термінів, як-от анімація, мультфільм, чистовик, компоновка та сюжетна лінія.Особливу увагу приділено лінгвістичному впливу компанії Disney, інновації якої суттєво вплинули як на професійну термінологію, так і на ширший культурний дискурс. Термін «мультфільм» проаналізовано в контексті його історичної трансформації – від підготовчого художнього ескізу до окремого жанру анімаційного кіно, що характеризується візуальними перебільшеннями та гумористичним елементом, при цьому межуючи, але не тотожного поняттю «анімація».Також розглянуто технічні терміни, зокрема «чистовик» і «компоновка», що позначають окремі етапи виробничого процесу та демонструють метафоричне переосмислення загальновживаної лексики в межах професійного жаргону аніматорів.Особливе місце в дослідженні займає аналіз термінів, пов’язаних із наративом, зокрема «сюжетна лінія», «сторімен (storyman)» та «художник сюжетних ескізів (story sketch man)», які позначають специфічні творчі ролі в межах побудови анімаційної оповіді. Також розглядається семантичне та культурне розширення значення самого бренду Disney, включаючи неологізми «диснеїзм (Disneyism)» і «диснеїфікація (Disneyfication)», що відображають глибокий вплив компанії на мовлення і масову культуру.На прикладі сучасних фільмів студій Disney та Pixar, «Моана 2» та «Думками навиворіт 2», проілюстровано, як нова анімаційна лексика формується шляхом метафоризації, персоніфікації, культурного запозичення та внутрішнього студійного сленгу. Дослідження підтверджує провідну роль Disney у збагаченні анімаційної лексики як у професійному середовищі, так і в публічному дискурсі.
Посилання
Alan Bryman. The Disneyization of society. London : Sage, 2004. 256 p.
Animation and America. Paul Wells. New Brunswick : Rutgers University Press, 2002. 185 p.
Bendazzi G. Animation: A world history. Volume III: Contemporary times. London : Routledge, 2016. DOI: 10.4324/9781315720746. URL: https://www.researchgate.net/publication/319153294_ Animation_A_world_history_Volume_III_Contemporary_times
Biography.com Editors. Walt Disney. URL: https://www.biography.com/business-leaders/walt-disney.
Collins English Dictionary. 2024. URL: https://www.collinsdictionary.com
Encyclopædia Britannica. URL: https://www.britannica.com
Field S. Screenplay: The foundations of screenwriting. Rev. & updated ed. New York : Delta, 2005.
Furniss M. The animation bible: A guide to everything – from flipbooks to Flash. London : Laurence King Publishing, 2008.
Harper Dictionary of Contemporary Usage / ed. by William Morris, Mary Morris. New York : Harper & Row, 1975. 650 p.
Harper Dictionary. Cartoon, 2024.
Kuhn A., Biltereyst D., Meers P. Memories of cinemagoing and film experience: An introduction. Memory Studies. 2017. Vol. 10, № 1. P. 3–16. DOI: 10.1177/1750698016670783.
Korkis J. The revised vault of Walt. Theme Park Press, 2012. 282 p.
Macmillan Dictionary. 2009. URL: https://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/clean- up_1
Merriam-Webster Dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/layout
Oxford English Dictionary. URL: https://www.oed.com
Seger L. Making a good script great. 3rd ed. Beverly Hills : Silman-James Press, 2010.
Smith D. Disney A to Z: The updated official encyclopedia. New York : Hyperion, 1998. 633 p.
The Walt Disney Studios. Guide. New York, 1938.
Thompson K., Bordwell D. Film art: An introduction. New York : McGraw-Hill Education, 2012. 544 p.
Urban Dictionary. Disneyism. URL: https://www.urbandictionary.com
Wells P. Understanding animation. London : Psychology Press, 1998. 265 p.
White T. Animation from pencils to pixels. London : Routledge, 2006. 400 p.
