СПЕКТАКЛЬ ГРОТЕСКНОГО ТІЛА: «МАЛЮК ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР» Е. Т. А. ГОФМАНА З ПЕРСПЕКТИВИ СТУДІЙ ДИЗАБІЛІТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIV-13Ключові слова:
інвалідність, потвора, виродок, студії дизабіліті, романтизм, просвітницький раціоналізм, магічність, Е. Т. А. ГофманАнотація
У статті запропоновано тлумачення інвалідності на прикладі відомого оповідання «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» («Der kleine Zaches genannt Zinnober», 1819) визначного німецького письменника-романтика Е. Т. А. Гофмана (E. T. A. Hoffmann, 1776–1822).Вказано на те, що зображення головного персонажа Цахеса, «огидного виродка», «малої потвори», горбуна, автор інсценує поміж фантастикою і природним явищем, що відкриває широкий простір для інтерпретації. Зауважено, що особливо з розвитком сучасних студій дизабіліті це оповідання Гофмана стало об’єктом інтенсивного осмислення з акцентом на деформоване тіло Цахеса як сигнатуру неоднозначності. Тож метою розвідки є увиразнити сучасний оригінальний погляд на класичний твір німецької літератури ХІХ століття.До основних засад студій дизабіліті належать репрезентація в літературних текстах інвалідності з метафоричними та символічними цілями, проблематизація страждання, викликаного станом тіла, розгляд ушкодженого тіла як такого, яке своїми властивостями загрожує соціальній рівновазі. Із цієї позиції відзначено, що деформоване тіло превалює в оповіданні Гофмана. Воно відтворене як гротескний образ, а під впливом магії воно видається чимось, чим воно не є, характеризуючи в такий спосіб саме суспільство. Зазначено, що говорити про ідентичність, покликаючись на характеристику тіла, проблематично. На прикладі головного персонажа темою «Малюка Цахеса» стає процес переходу від фольклору до науки, становлення дискурсу знання медичної гуманітаристики. У процесі аналізу унаочнено, як поміж раціональною та романтичною позиціями виникає конфлікт. Романтичний підхід імаґінує, вигадує і фікціоналізує бачене, наслідком чого є сприйняття ненормативного тіла у зв’язку з фольклором, а його демонізація і денатуралізація сприймаються як абсолютно прийнятні. Природничий дискурс Просвітництва натомість прагнув звільнитися від таких поглядів на тіло, хоча деформація і потворність продовжували відігравати в ньому важливу роль.
Посилання
Гофман Е.Т.А. Малюк Цахес. Харків : Фоліо, 2012. 655 с.
Ackermann E. Kein Zaches genannt Zinnober. Ein Märchen. 1819. E.T. A. Hoffmann: Leben – Werk – Wirkung / Hrsg. von Detlef Kremer. Berlin, Boston : Walter de Gruyter, 2009. S. 215–224.
Dederich M. Körper, Kultur und Behinderung. Eine Einführung in die Disability Studies. Bielefeld : Transcript, 2007. 208 S.
E.T.A. Hoffmann-Handbuch: Leben – Werk – Wirkung / Hrsg. von Ch. Lubkoll, H. Neumeyer. Stuttgart : J. B. Metzler, 2015. 463 S.
Harich W. E.T.A. Hoffmann. Das Leben eines Künstlers. Berlin : E. Reiß, 1920. Bd. 2. 386 S.
Helduser U. Imaginationen des Monströsen. Wissen, Literatur und Poetik der «Missgeburt» 1600–1835. Göttingen : Wallstein, 2016. 431 S.
Hoffmann E.T.A. Jaques Callot. E. T. A. Hoffmann. Fantasiestücke in Callot’s Manier. Werke 1814 / Hrsg. von Hartmut Steinecke. Frankfurt am Main : Deutscher Klassiker Verlag, 1993. S. 17–18.
Joshua E. Misreading the Body: E.T.A. Hoffmann’s Klein Zaches, genannt Zinnober. Edinburgh German Yearbook, 2010. Vol. 4. Pp. 39–56.
Mitchell D., Snyder Sh. L. Narrative Prosthesis: Disability and the Dependencies of Discourse. Michigan : University of Michigan Press, 2000. 230 p.
Schmitz-Emans M. Poetische Monstren. Zur poetologischen Dimension monströser Figuren bei E.T.A. Hoffmann. Der Deutschunterricht. 5/2010. S. 34–44.
