ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФРЕЙМОВОЇ СТРУКТУРИ КОНЦЕПТУ «ДІМ» У СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ

Анотація

У статті досліджено концепт «дім» у трьох слов’янських мовах – українській, польській та російській – з акцентом на його фреймову структуру, лексико-семантичні особливості, культурні конотації та проблеми перекладу. Висвітлено теоретичні засади когнітивно-фреймового аналізу концептів і окреслено складники концепту «дім» (поняттєвий, ціннісний, образний компоненти). Проведено зіставлення мовних засобів вираження концепту «дім» в українській, польській та російській мовах: базової лексики (лексеми дім, хата, dom, дом тощо), фразеологізмів (у своєму домі і стіни допомагають тощо) та метафоричних моделей (наприклад, уособлення дому як живої істоти).Проаналізовано культурноспецифічні риси концепту в кожній мовній спільноті: український образ рідної хати як духовного осердя родини, польський стереотип домівки як символу сім’ї і національної ідентичності (від шляхетського двору до сучасного дому), російські уявлення про домашнє вогнище та досвід спільного проживання (комуналки). Обговорено труднощі перекладу компонентів фрейму «дім» між зазначеними мовами, зокрема передачу культурно забарвлених понять (хата, dwór, коммуналка), еквівалентність прислів’їв і фразеологізмів, а також вибір лексеми (дім vs хата тощо) під час перекладу. У результаті встановлено, що концепт «дім» належить до універсальних базових концептів, які мають спільне ядро (асоціація з родиною, захистом, приналежністю, однак набувають культурноспецифічного забарвлення в різних мовах. Перекладацькі розвідки підтверджують важливість урахування фреймової структури цього концепту для досягнення адекватності перекладу.