ЕВОЛЮЦІЯ «ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ» В РОМАНАХ Е. М. РЕМАРКА

Анотація

У роботі проаналізовано актуальні, зокрема для українського суспільства, твори Е. Ремарка «На Західному фронті без змін», «Повернення», в яких вбачається еволюція зображення «втраченого покоління». З’ясовано, що у двох романах Е. Ремарк ніби створює «літопис» цілого покоління. Він фіксує у творах ще свіжі рани суспільства ХХ століття шляхом відвертого та простого зображення дійсності очима представників «втраченого покоління». Наступний роман «Повернення» 1930 року з дещо жорсткою реалістичністю успадковує мотиви першого, однак містить і спроби молоді пристосуватися до життя в новій реальності, відчай їх розуміння, що більше нічого не буде таким, як раніше.Як і в «На Заході нічого нового», Ремарк показує жахи Першої світової війни, але зосереджується на її віддалених наслідках. Якщо в попередньому романі проблеми цивільного життя виникають лише на короткий час під час відпустки героя з фронту, то в «Поверненні» вони є головним предметом оповіді. Два романи доповнюють один одного.Також слід зазначити, що в «Поверненні» більше описів природи та роздумів щодо суспільного устрою, адже кінець війни дав можливість на філософські спостереження. Спокійне існування, в порівнянні з боями, дає час на роздуми та спроби знову інтегруватися в колись рідний та зрозумілий соціум. Однак більшість молодих хлопців так і залишилися лише солдатами, вони страждають від непорозуміння з близькими, тонуть у вирі особистих проблем, які не можуть розв’язувати інакше, як за допомогою зброї, зрештою опускаються до пияцтва, сварок, життя в спогадах та звинувачень влади у зраді та брехні.