ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАПУСКУ ПЕРВІСНОЇ ПАМ’ЯТІ ЛЮДСТВА В ПОСТАПОКАЛІПТИЧНОМУ РОМАНІ ДЖ. БАЛЛАРДА «СВІТ, ЩО ПОТОНУВ» («THE DROWNED WORLD»)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIV-20Ключові слова:
кліматична проза, фантастика, cli-fi, Баллард, постапокаліпсисАнотація
У статті досліджується роман Дж. Балларда «Світ, що потонув» («Тhe Drowned World» (1962)) як зразок постапокаліптичної кліматичної фантастики. Акцент робиться на концепції первісної пам’яті людства, яка активізується через глобальне потепління. Британський письменник Дж. Баллард розглядає катастрофічні зміни клімату в недалекому майбутньому, які вплинули на цивілізаційні зміни в людині. Філософська проблематика роману торкається кількох просторів пам’яті: культурної, поданої через архітектурні та мистецькі залишки на планеті, та колективної несвідомої, (юнгіанська теорія), яка демонструє синхронізацію людського «я» з кліматичними змінами й природними процесами.Розкривається біографічний контекст твору, зокрема вплив дитячих спогадів Балларда про Шанхай, перебування в японському концтаборі для цивільних і їх вплив на формування теми пам’яті в романі. Особлива увага приділяється психоаналітичним аспектам та зв’язку поведінки героїв і кліматичних змін. У напівзатонулому Лондоні 2145 року герої переживають психофізіологічні зміни: однакові сни, ірраціональну потребу рухатися на південь, незважаючи на небезпеку. Автор досліджує теорію одного з героїв твору, доктора Бодкіна, про синхронізацію всього живого на планеті та повернення до «мозку ящірки». Розглядається антитеза «природа – цивілізація» на прикладі ретельно виписаних Баллардом деталей інтер’єру, архітектури, культурних здобутків людства, артефактів, які збирає антигерой твору Стренґмен. Тваринні інстинкти також проявляються в людях по-різному: від запуску первісної пам’яті й реакції на поклик сонця, до принципу «виживає найсильніший. Письменник не обмежується описом фізичних змін навколишнього середовища, а досліджує трансформації людської психіки під впливом кліматичних катаклізмів. Отже, фантаст Баллард не дає людству шансу на виживання в умовах глобального потепління. І навіть технологічні відкриття не лише не допомагають, а навпаки, відтерміновують неминучу капітуляцію людства перед природою.
Посилання
Ballard J.G. The Drowned World. London: Penguin Books, 1974. 193 p. URL: https://www.unife.it/letterefilosofia/lm.lingue/insegnamenti/letteratura-inglese-ii/materiale-didattico/J.%20G.%20Ballard-%20The%20Drowned%20World-%201962.pdf (дата звернення: 10.05.2025).
Beckman F. J. G. Ballardʼs Dark Ecologies: Unsettling Nature, Animals, and Literary Tropes. Animalities: Literary and Cultural Studies Beyond the Human. 2017. C. 60‒79. URL: http://www.jstor.org/stable/10.3366/j.ctt1pwt2mn.8 (дата звернення: 11.05.2025).
Blatchford M. The old New Wave: a study of the «New Wave» in British science fiction during the 1960s and early 1970s, with special reference to the works of Brian W. Aldiss, JG Ballard, Harry Harrison and Michael Moorcock. 1989. 184 c. URL: https://open.uct.ac.za/server/api/core/bitstreams/b3e1c496-531d-4a55-aa75-88d7e095cf91/content (дата звернення: 15.05.2025).
Clarke J. J. G. Ballardʼs «The Drowned World» (1962): Psycho-Geographical Cli-Fi. Cli-Fi: A Companion. Oxford: Peter Lang Verlag. 2018. С. 21‒26. URL: https://pure.coventry.ac.uk/ws/portalfiles/portal/27053731/Clarke_Drowned_World.pdf (дата звернення: 06.05.2025).
Clarke J. Reading Climate Change in J.G. Ballard. Critical Survey. 2017. № 25 (2). С. 7–21. URL: http://www.jstor.org/stable/42751031 (дата звернення: 16.05.2025).
Crandall E. K. Imagined Futures: Feminist Science Studies in an Era of Climate Change Denial. CUNY Academic Works. 2019. URL: https://academicworks.cuny.edu/gc_etds/3165 (дата звернення: 08.05.2025).
Goodbody A., Johns-Putra A. Introduction. Cli-Fi. A Companion. Oxford: Peter Lang Verlag. 236 p.
Leikam S., Leyda J. Cli-Fi in American Studies: A Research Bibliography. American Studies Journal. 2017. № 62. URL: http://www.asjournal.org/62-2017/cli-fi-american-studies-research- bibliography/ (дата звернення: 11.05.2025).
Self W. Will Self on J.G. Ballardʼs «The Drowned World». The Telegraph. 31.08.2013. URL: https://www.telegraph.co.uk/culture/books/10273413/Will-Self-on-JG-Ballards-The-Drowned-World.html (дата звернення: 11.05.2025).
Sellars S., OʼHara D. Extreme Metaphors: Interviews with J.G. Ballard, 1967-2008 London: Fourth Estate, 2012. 510 c.10–13
Tan C., Altaç İ. S. Ecotopia and Petroculture in J.G. Ballardʼs «The Ultimate City». İnsan Ve Sosyal Bilimler Dergisi, 2021. 4(2). С. 340‒354. URL: https://doi.org/10.53048/johass.988383 (дата звернення: 10.05.2025).
