РОМАН МЕДЛІН МІЛЛЕР «ЦИРЦЕЯ» У ФОКУСІ ЛІТЕРАТУРНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXV-8Ключові слова:
літературна антропологія, досвід, людина, роман, Цирцея, Медлін МіллерАнотація
У статті досліджено роман «Цирцея» (2018) американської письменниці М. Міллер під кутом зору літературної антропології. Зроблено спробу проаналізувати, що таке літературна антропологія, якими є її підходи чи методи інтерпретації тексту, на чому саме акцентується її увага. Разом із тим здійснено аналіз роману «Цирцея», в якому можна побачити і дослідити антропологічний досвід очима персонажів-богів, зокрема головної героїні Цирцеї (Кірки), від імені якої ведеться нарація. Роман є переосмисленням класичних сюжетів давньої міфології, «Одіссеї» Гомера. За допомогу Прометеєві Кірку карають. Батько Геліос виганяє доньку на острів Еея, де вона, зрештою, зіштовхнеться із самотністю, переживе багато трансформацій, навчатиметься жити і вдосконалювати свій дар чаклунки, прийме виклики кохання зі смертним, пройде шлях самоприйняття. А також зустрінеться із Гермесом, Дедалом та Ікаром, Ясоном, Одіссеєм, Пенелопою та Телемахом. А ще народить і виростить сина Телегона, пізнає всі радості й турботи материнства. Крізь призму літературної антропології вперше проаналізовано питання людини, її досвіду, людського існування в романі «Цирцея». Для аналізу також застосовано текстуальний та герменевтичний методи.У результаті дослідження з’ясовано, що в романі М. Міллер представлено репрезентацію досвіду існування людини очима богині, що створює ефект сильного підсвічування антропологічних особливостей. Подібна оптика дозволяє детально розглянути людську сутність і досвід. Особлива увага при цьому приділена питанням самоприйняття, смертності людини, крихкості її існування, тілесним проблемам, викликам материнства. Літературна антропологія, яка цікавиться людиною, категорією досвіду, набуттям «себе-досвіду», не пропонує конкретних методів, а задає широкий фокус бачення і траєкторію руху, а отже, надає більше свободи для інтерпретації тексту.
Посилання
Галета О. Екс-центричне літературознавство: від теорії літератури до літературної антропології. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2014. № 60. Ч. 2. С. 46–58.
Доманська Е. Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле. Київ : Ніка-Центр, 2012. 264 с.
Кримський С. Запити філософських смислів. Київ : Видавець Парапан, 2003. 240 с.
Марковський М.П. Антропологія, гуманізм, інтерпретація . Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. Київ : ВД «Києво-Могилянська Академія», 2008. С. 491–503.
Міллер М. Цирцея. Харків : Віват, 2024. 399 с.
Нич Р. Антропологія літератури. Культурна теорія літератури. Поетика досвіду. Київ : Смолоскип, 2007. 64 с.
Поліщук Я. Антропологічна перспектива в літературознавстві. Філологічні семінари. 2013. № 16. С. 26–31.
Тарнашинська Л. Літературознавча антропологія: новий методологічний проект у дзеркалі філософських аналогій. Слово і час. 2009. № 5. C. 48–61.
Аntropology in Literary Studies. Texty Drugie, 2012. 218 p.
Iser W. Towards a Literary Anthropology. Prospecting: From Reader Response to Literary Anthro- pology. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1989. pp. 262–284.
Markowski M. P. Anthropology and Literature. Аntropology in Literary Studies. Texty Drugie. 2012. Vol. 2. pp. 85–93.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





