ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ АНОРМАТИВИ В МОВЛЕННІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXV-9

Ключові слова:

культура мови, культура мовлення, лексико-семантична норма, лексичні анормативи, норма літературної мови

Анотація

Статтю присвячено проблемі дотриманню лексико-семантичних (лексичних) норм сучасної української літературної мови в мовленні здобувачів вищої освіти як важливий компонент їх професійної компетенції та культури мовлення.Метою розвідки є виявлення, опис та систематизація лексико-семантичних анормативів, з’ясування їх причин в аспекті проблем культури мовлення для організації ефективної роботи щодо їх усунення.У роботі використано описовий метод, методики функційно-семантичного та контекстуального аналізу. У статті дано визначення понять «культура мови» та «культура мовлення», акцентовано на відмінностях в їх дефініціях, визначено комунікативні ознаки культури мовлення, розкрито значення термінів «норма мови», «норма літературної мови», «лексико-семантична норма». З’ясовано, що такі комунікативні ознаки культури мовлення, як точність, правильність, багатство мовлення, чистота, доречність тощо безпосередньо пов’язані з досконалим володінням словниковим запасом мови, дотриманням лексико-семантичних норм літературної мови. На основі спостереження за усним та писемним мовленням студентів виокремлено найпоширеніші лексичні помилки: уживання елементів суржику, росіянізмів, калькованих конструкцій, нерозрізнення, сплутування значень слів-паронімів та значень міжмовних омонімів, стилістично невиправдане використання плеоназму й тавтології, надмірне вживання іншомовних слів, зокрема англізмів, використання діалектизмів, слів-паразитів, інвективної лексики тощо.Сформульовано об’єктивні та суб’єктивні причини, які зумовлюють лексико-семантичні помилки: зближення, інтерференція мов; значний вплив соціокультурного й діалектного оточення мовців на їх рівень мовленнєвої культури; значний масив лексики, який складно засвоїти на належному рівні; неможливість зведення лексичних норм до обмеженої кількості чітко сформульованих правил; рухливість, динамічність лексичного складу; недостатня обізнаність здобувачів вищої освіти з лексичними нормами сучасної української літературної мови, лексичним багатством мови, обмеженість словникового запасу, загальний низький чи недостатній рівень культури мовлення.

Посилання

Культура фахового мовлення / за ред. Н.Д. Бабич. Чернівці : Книги ХХІ, 2011. 528 с.

Масенко Л. Суржик: між мовою і язиком. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 202 с.

Пилинський М. Мовна норма і стиль. Київ : Наукова думка, 1976. 288 с.

Струганець Л. Мовна норма: стале і змінне. Культура слова. 2011. № 74. С. 34–43.

Струганець Л. Теоретичні основи культури мовлення. Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 1997. 96 с.

Українська мова: енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні, Ін-т укр. Мови ; редкол. : В.М. Русанівський та ін. Київ : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. 820 с.

Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей). Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. 331 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-10