У ПРОЄКЦІЇ ДВОХ КУЛЬТУР: МІФОЛОГІЗМ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ СВІДОМОСТІ ВОЛТА ВІТМЕНА ТА БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню міфопоетичної свідомості Волта Вітмена та Б.-І. Антонича, їхньому унікальному підході до національних і релігійних тем у житті людства. Обидва поети черпали натхнення з давньої віри своїх предків, розглядаючи її джерелом своєї творчості. Архетипи, символи, мотиви й образи з архетипної пам’яті слугували не лише носіями соціокультурної, історичної та архетипної пам’яті, але й відображали сутність їхніх культур. В. Вітмен та Б.-І. Антонич стали «передавачами» національної самосвідомості, акцентуючи увагу на потенційній втраті тисячолітніх культур, якщо останні будуть знехтувані. Авторка наголошує на уявленні про міф як виключно пов’язаному з архаїчним мисленням, стверджуючи його постійну присутність у сучасній культурі. Міф виступає як окрема форма світогляду, глибоко врізана в людську свідомість, тому авторка і досліджує взаємодію літератури та міфу, підкреслюючи двозначну природу фольклору як культурного посередника. Систематичне вивчення й аналіз міфологічних мотивів у сучасній культурі з урахуванням їх постійної присутності та впливу й обумовлює актуальність дослідження. Міфологізм українського й американського поетів у статті розглянуті саме через міфологічні образи, якими рясніє їхня творчість. Зокрема, сонячні архетипні образи та символи, особливо Сонце, виокремлюються у творах В. Вітмена та Б.-І. Антонича. Поети надають цим символам глибокий смисл, розглядаючи їх як життєдайну силу та символічне втілення божественного. Синтез міфопоетичних елементів у їхніх творах відображає глибоке поєднання з первісними віруваннями та міфологічною свідомістю. Таким чином, стаття присвячена дослідженню міфопоетичної свідомості поетів, підкреслено використання поетами архетипів і символів для формування культурних наративів та цінностей. Дослідження акцентує увагу на вічній актуальності міфу в сучасній культурі та літературі, зображаючи його як динамічну силу, що формує колективну свідомість протягом усього періоду існування людства.