ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Анотація

Стаття присвячена актуальному питанню формування іншомовної комунікативної компетенції, яка складається з фонетичної, лексичної, граматичної й компетенцій читання та письма, у майбутніх фахівців. Виходячи із положення, що досягнення високого рівня професійної іншомовної компетентності не можливо без формування в студентів певного профілю цієї компетентності при письмовій та усній комунікації, головний акцент робиться саме на лексичній складовій. Було виокремлено структуру іншомовної лексичної компетенції, яка складається із: лексичних знань, які студенти отримують під час опанування іншомовної лексичної системи, а саме семантичних зв’язків, усної та письмової форми слів, їх відносних цінностей, правил словотвору, відмінних або схожих рис з відповідними ЛО рідної мови, тощо; лексичні вміння та навички інтуїтивно правильно утворювати, використовувати й розуміти іншомовні ЛО з опорою на мовленнєві лексичні зв’язки між графічною та мовленнєвою формою слів; мовленнєвий та мовний досвід, який забезпечує зберігання, категоризацію та отримання навичок роботи з наявною інформацією (її розуміння та переосмислення), яку студенти отримують під час вивчення іноземної мови, а також побудови в їх свідомості закономірностей використання іншомовних слів; способи здійснення когнітивної діяльності, що реалізуються під час спілкування й залежать від знання ЛО та їх семантичних значень, а також лексичних навичок, яких отримує студент під час аудиторних та самостійних занять. Формування іншомовної лексичної компетенції відбувається двома етапами. На ознайомчому етапі студенти отримують знання лексичного складу іноземної мови, правил, за якими він використовується та функціонує. На автоматизаційному етапі студенти розвивають та удосконалюють навички роботи з новими лексичними одиницями на рівні «слово-словосполучення-речення» та «монолог-діалог-текст». Крім того у роботі представлені ефективні методи та інструменти для формування іншомовної ЛК: онлайн карточки та інтерактивна робота з ними; асоціативні карти; візуалізація ЛО; використання відеохостінгу YouTube; долучення до тематичних онлайн груп; використання інтерактивних словників при читанні текстів онлайн; пасивна робота з ЛО – асоціограми, групування ЛО за категоріями, пошук семантичних зв’язків, тощо.