ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-9208-2022-1-2-133-138Ключові слова:
децентралізація, трансформація, освіта, освітня система.Анотація
У статті розглядаються основні аспекти та проблеми трансформації освітньої мережі в сучасних умовах децентралізації. Наголошується на нагальній потребі реструктуризації відповідальності в управлінні освітою між центром і регіонами, надаючи останнім самостійність у фінансах, організації та управлінні на регіональному рівні. Зазначається, що основною метою процесу децентралізації є розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади в управлінні закладами освіти. Було розглянуто модель децентралізації базової освіти в Польщі, згідно з якою було рекомендовано зобов’язати органи місцевого самоврядування здійснювати освітню політику відповідно до місцевих потреб, знаходячи керівництво школи та постійно оцінюючи якість освіти. Зауважено, що нині основні функції держави в освіті покладено на обласні державні адміністрації, обласні та місцеві управління освіти. На органи місцевого самоврядування покладаються обов'язки щодо фінансування та соціального захисту дітей, визначення мережі закладів освіти, ведення їх обліку та здійснення контролю за діяльністю. Автори зазначають, що нині місцева та регіональна влада дублює функції Міністерства освіти і науки України, що є неефективним. На думку авторів, посадовці місцевого самоврядування здатні здійснювати політичне управління так само, як і чиновники освітніх відділів та управлінь. Але до покладання нових обов'язків необхідно розробити та впровадити ефективну програму перепідготовки персоналу та працівників муніципальних структур. Розглянуто результати пілотного проєкту «Децентралізація: реформи освіти на місцевому рівні», експерти якого проаналізували послідовність освітньої мережі. Було вказано на основні питання, що викликають занепокоєння щодо освітніх реформ у місцевих громадах, а саме: значну видаткову частину бюджету на фінансування освіти, низький рівень освіти сільських учнів згідно з даними незалежного зовнішнього оцінювання та відсутність предметної орієнтації. вчителів. Автори роблять висновок, що метою децентралізації освіти має стати загальне вдосконалення освітніх послуг і ґрунтуватися на таких основних принципах: право студентів на вільний вибір закладу освіти, рівний доступ до якісних освітніх послуг, гідні умови для розвитку своїх здібностей, підвищення якості та ефективності освітнього процесу, ефективне використання видів ресурсів.
Посилання
Застрожнікова І. В. Державне регулювання підготовки кадрів для об’єднаних територіальних громад вищими навчальними закладами України. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук.пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2019. Вип. 1 (55). С. 150-155.
Застрожнікова І. В. Освіта в сільських ОТГ в умовах децентралізації влади в Україні. Збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Публічне управління та адміністрування у процесах економічних реформ» ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (Херсон, 18-19 квітня 2019 року). Херсон, 2019. С. 58-60.
Мархлевський В., Шукевич Ю. Шкільний бюджет : навч.-метод. посіб. для кер. освіти. Київ : Таксон, 2011. 156 с.
Гриневич Л. М. Тенденції децентралізації управління базовою освітою в сучасній Польщі : автореф. дис. ...канд. пед. наук : 13.00.01. Київ, 2005. 20 с.