НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ СТВОРЕННЮ ВИРОБІВ ЗА ВЛАСНИМ ПРОЄКТОМ
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-9208-2022-1-2-224-233Ключові слова:
навчальний процес, професійна освіта, декоративно-прикладне мистецтво, килимарство, методика навчання, проектно-технологічна діяльність.Анотація
У статті доводиться актуальність проблеми навчання молоді різним традиційним видам українського декоративно-прикладного мистецтва та народним промислам України. Зауважується, що саме збереження надбань української культури є запорукою відродження нації, формування в молоді національної самосвідомості. Акцентовано увагу на тому, що українське килимарство – один із важливих видів декоративно-прикладного мистецтва, яке вимагає збереження кращих традицій в умовах сьогодення, воно має давню історію, відзначається регіональними особливостями, традиціями та надбаннями. Зауважується, що Решетилівщина багата автентичними традиціями килимарства, техніками ручного ткання, орнаментами та візерунками, композиційними рішеннями та кольорами. Килимарству навчають у Решетилівському художньому професійному ліцеї, де молодь здобуває професію «живописець, килимар». Вивчено науково-педагогічну літературу з питань проєктно-технологічної діяльності та узагальнено власний багаторічний досвід роботи, що дозволило підсумувати напрацювання та розробити методику навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом. Представлена методика передбачає їх ознайомлення з історією розвитку килимарства на Україні, вивчення асортименту використовуваних матеріалів, обладнання та пристосувань, формування таких умінь і навичок: створення технічного малюнку (шаблону), виконання підготовчих робіт у килимарстві, ткання килимового полотна з використанням різних ткацьких технік з метою втілення задуму з технічного малюнку, виконання завершальних та оздоблювальних робіт у килимарстві. Зроблено висновок стосовно того, що розроблена методика навчання старшокласників створенню килимів за власним проєктом є результативною, оскільки дозволяє усебічно вивчити килимарство як вид декоративно-прикладного мистецтва та досконало опанувати давні традиції решетилівського килимарства, проявити творчу активність, розвинути естетичні смаки на кращих виробах визнаних світом решетилівських майстрів. Подальших наукових розвідок потребує питання ефективної професійної підготовки старшокласників у сфері килимарства, формування в них відповідних професійних навичок. Передбачається розробка методичних рекомендацій до самостійної роботи учнів в умах змішаної форми навчання.
Посилання
Боринець Н. Метод проектів у викладанні трудового навчання. Трудове навчання. 2011. № 9 (45). С. 8-15.
Жук А. Українські народні килими: XVIII – поч. XX ст. Київ : Наукова думка, 1966. 151 с.
Жук А. Український радянський килим. Київ : Наукова думка, 1973. 167 с.
Запаско Я. Українське народне килимарство. Київ : Мистецтво, 1973. 112 с.
Коберник О. Проектно-технологічний підхід як основа реалізації нового змісту трудового навчання. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». Випуск 2 (41). Полтава, 2005. С. 114-121.
Коберник О. М. Проективна технологія: можливості застосування в освіті. Педагогіка вищої та середньої школи. Кривий Ріг, 2012. Вип. 36. С. 15–18.
Риженко Я. Килимарство та килими Полтавщини. Полтава, 1928. 161 с.
Суха Л. М. Артіль ім. Клари Цеткін в Решетилівці Полтавської області. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства : АН УРСР, 1961. Вип. 6. С. 3–17.
Харковина Є. Г. Формування мистецтва килимарства на теренах України. Вісник [Київського національного університету культури і мистецтв]. Мистецтвознавство. 2014. Вип. 30, С. 116-123.
Щербаківський Д. М. Український килим. Київ : Київ-Друк, 1927. 32 с.
Ящук С. Виконання основних етапів проектування на уроках трудового навчання. Трудова підготовка в закладах освіти. 2003. № 4. С. 13-16.