РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ»
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-9208-2022-1-2-385-394Ключові слова:
критичне мислення, професійна підготовка, майбутній вихователь, «INSERT», «Письмова дискусія», «PRES-formula», «Риб’яча кістка».Анотація
Необхідність формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних учених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед, з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, з якою щоденно взаємодіє особистість, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, зокрема вищої, – це важливий складник інтелектуального розвитку майбутніх педагогів. У статті розглянуто необхідність розвитку навичок критичного мислення в майбутніх вихователів. Розкрито дидактичні особливості зазначеного феномену в здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта під час вивчення дисципліни «Формування soft skills сучасного фахівця дошкільної освіти». Навчання, орієнтоване на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. Прийоми розвитку критичного мислення дозволяють отримати позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Зазначений тип мислення спрямований на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати інформацію у вирішенні професійних ситуацій. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» в психолого-педагогічній науці, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Автором описано методи та прийоми розвитку критичного мислення. Виявлено, що ефективними серед них є: «INSERT», «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево припущень», «Письмова дискусія», «Товсті та тонкі питання», «PRES-formula», «Риб’яча кістка». Зазначені методи та прийоми привчають студентів до самостійного мислення, критичного погляду на альтернативні варіанти вирішення проблем, вибору обґрунтованої аргументації. Акцентовано увагу на застосуванні проблемного підходу в освітньому процесі, який є основним інструментом розвитку критичного мислення, тому що в ньому криється суперечність, що дає змогу студентам сформувати власне ставлення до питань, що розглядаються. Доведено, що ефективними методами розвитку критичного мислення є поділ студентів на групи і командна робота під час підготовки до дебатів, а також проаналізовано важливу роль написання есе.
Посилання
Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П., Сущенко І. М. Критичне мислення: як цьому навчати: наук.-метод. посібник. Харків : 2007. 190 с.
Козира В. М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі : навчально-методичний посібник для вчителів. Тернопіль : ТОКІППО, 2017. 60 с.
Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / автори-укладачі О. І. Пометун, І. М. Сущенко. Дніпро : Ліра, 2016. 144 с.
Ліпман М. Чим може бути критичне мислення. Вісник програм шкільних обмінів. 2006. № 27. С. 17-23.
Семеняко Ю. Б. Виховання у дітей старшого дошкільного віку основ культури використання медіапродукції у закладах дошкільної освіти: дис. … канд. пед. наук : 13.00.08. Київ, 2019. 303 с.
Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз ; наук. ред. О. І. Пометун. Київ : Видавництво «Плеяди», 2008. 220 с.
Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії): посібн. для вчителя. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2011. 105 с.
Тягло О. В. Критичне мислення : навчальний посібник. Харків : Вид. група «Основа», 2008. 192 с.
Commission Staff Working Document Accompanying the Document Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning SWD/2018/014 final – 2018/08 (NLE). URL : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=SWD:2018:0014:FIN (дата звернення: 14.08.2022)