ОCОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Автор(и)

  • Надія ВЄНЦЕВА

Ключові слова:

заклад загальної середньої освіти, дистанційна взаємодія, пандемія COVID-19.

Анотація

У статті виявлено особливості організації дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти в умовах пандемії COVID-19. Автором застосовувалися методи аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, категоріальний та функціональний аналіз. У дослідженні на основі аналізу широкого кола джерел та літератури уточнено поняття дистанційної взаємодії, яке розглядається як взаємодія учнів, батьків школярів та вчителів між собою на відстані, що реалізується специфічними засобами інтернет-технологій або іншими веб-інструментами, які передбачають інтерактивність. Виявлено, що до особливостей дистанційної взаємодії в закладах загальної середньої освіти належать: демократизація освіти та відкритість; повне виключення або зниження невербальної інформації про співрозмовника; залежність від рівня технічної оснащеності та цифрової компетентності учасників освітнього процесу; ризик спотвореного сприйняття отриманої інформації, викривлення її, інтерпретація. На основі проведеного анкетування серед учителів було встановлено, що педагоги високо оцінюють свою готовність до дистанційної взаємодії зі школярами. Педагоги наголошують на важливості якісної технічної оснащеності, наявності чіткого плану дистанційних заходів, якості та оперативності зворотного зв'язку. Серед перспективних напрямів дистанційної взаємодії з батьками вчителі визначають: батьківські збори, консультації, просвітницькі семінари, при цьому частина педагогів має позитивний досвід реалізації в дистанційному форматі проєктної діяльності учнів та спільних проєктів дітей і батьків. У той же час вчителі, зазначають, що ситуація, яка склалася з коронавірусом, вимагала від всіх учасників освітнього процесу дуже швидкої перебудови своєї взаємодії в закладі загальної середньої освіти, до якої вони не були психологічно готові.

Посилання

Александрова Е., Аттиа М., Ахметов С. Классификация стратегий электронного взаимодействия в web-обучении. Философия. Психология. Педагогика. 2020. Т. 20. Вып. 3. с. 329–333. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/klassifikatsiya-strategiy-elektronnogo-vzaimodeystviya-v-web-obuchenii (дата звернення: 25.01.2022). – Title from the screen.

Вєнцева Н. Суспільно-політичні чинники розвитку педагогічної освіти. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. пр. Бердянськ : БДПУ. 2021. Вип.1. C.19–26.

Вєнцева Н. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі. Монографія. / за заг. ред. д. пед. наук, проф. К. Баханова. Донецьк: ЛАНДОН-ХХI, 2012. С.77–82.

Кремінський Б. Дистанційне навчання як педагогічна технологія : переваги та недоліки. Вісник Чернігівського нац. пед. ун-у. 2017. Випуск 146. С. 148–151.

Романовський О. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. № 6. С. 20–42.

Скударева Г., Шишова Г. Новые возможности активизации взаимодействия родителей и школы. Начальная школа. 2014. № 8. С.25–29.

United Nations Development Programme (UNDP). COVID-19 and Human Development: Assessing the Crisis, Envisioning the Recovery. 2020 Human Development Perspectives, 2020, New-York: UNDP, URL: http://hdr.undp.org/en/hdp-covid (дата звернення: 05.03.2022). – Title from the screen.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05