ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ДВОМОВНОГО (БАГАТОМОВНОГО) НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

Анотація

У статті висвітлено історичні передумови розвитку двомовного (багатомовного) навчання в Україні. Визначено цілі та принципи державної мовної політики України, окреслено закони про функціонування мов. На основі результатів здійсненого дослідження обґрунтовано пропозиції щодо розвитку дво(багатомовного) навчання в нашій країні на основі європейського досвіду. Основні напрями можна представити на декількох рівнях: освітньо-адміністративному, концептуальному, регіональному, науково-методичному, шкільному, індивідуальному. На освітньо-адміністративному рівні треба забезпечити підтримку освітніх ініціатив з розвитку двомовності (багатомовності) на державному, регіональному рівнях з метою збереження наявного мовно-культурного спадку і подальшої інтеграції в європейський та світовий освітній простір, забезпечити реалізацію державної мовної політики в системі освіти з урахуванням регіональних особливостей, забезпечити підготовку двомовних фахівців. На концептуальному рівні треба вдосконалити концептуальні засади двомовного (багатомовного) навчання з урахуванням західноєвропейського досвіду та національних особливостей, вимог ринку праці та українського соціуму. На науково-методичному рівні: вивчити зарубіжний досвід різноманітних технологій двомовного (багатомовного) навчання і провести експериментальну перевірку їх застосування в українській освіті, сформувати навчальне середовище нової якості завдяки використанню наявних у країнах Європи відкритих освітніх ресурсів. На шкільному рівні: заохочувати до диверсифікації навчання мов у школах, запровадити процес інтеграції курикулуму з мовних предметів, забезпечити методичну підтримку. На індивідуальному рівні: застосовувати наявний в учнів, студентів досвід вивчення мов, сприяти розвитку мовних здібностей, формувати звичку і потребу опановувати мови впродовж життя тощо.