ВИКОРИСТАННЯ АВТЕНТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ЧИТАННЮ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Анотація

У статті розглядається проблема використання автентичних матеріалів у процесі навчання читанню іноземною мовою студентів немовних спеціальностей, зокрема майбутніх ветеринарних лікарів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в умовах глобалізованого освітнього й професійного простору. Використання автентичних джерел – газетних і журнальних статей, наукових публікацій, репортажів міжнародних організацій – дозволяє студентам зануритися у реальне мовне середовище, що сприяє розвитку не лише лінгвістичної, але й соціолінгвістичної, дискурсивної та стратегічної компетенцій. Метою статті є аналіз ефективності залучення автентичних матеріалів у навчальний процес, визначення їхніх переваг і труднощів, а також розробка методичних рекомендацій для викладачів. У роботі використано поєднання теоретичних і емпіричних методів: здійснено аналіз науково-методичної літератури та практичне впровадження завдань під час занять зі студентами факультету ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету (м. Харків). Запропонована система навчальної роботи структурована за трьома етапами: завдання перед читанням, завдання під час читання та завдання після читання. Для кожного етапу описано низку ефективних прийомів (актуалізація попередніх знань, прогнозування змісту, пошук специфічної інформації, аналіз тексту, дискусія, творчі завдання тощо). Окрему увагу приділено професійно орієнтованому змісту матеріалів: від аналізу автентичних статей про інфекційні захворювання тварин і епізоотичний нагляд до вивчення екологічних звітів щодо впливу домашніх і диких тварин на біорізноманіття. На прикладі практичного заняття, побудованого на статті з видання El País, продемонстровано успішність застосування описаних методичних стратегій. Результати дослідження підтверджують, що автентичні матеріали підвищують мотивацію студентів, розширюють словниковий запас, формують критичне мислення й забезпечують інтеграцію мовних знань у професійну діяльність. Водночас відзначено певні труднощі, пов’язані з рівнем складності текстів, культурними відмінностями та потребою у ретельному відборі матеріалів. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено пошук оптимальних стратегій адаптації автентичних джерел для студентів різних рівнів володіння мовою, створення інноваційних завдань із використанням цифрових технологій та штучного інтелекту, а також вивчення впливу культурно-специфічних матеріалів на формування міжкультурної комунікативної компетенції.