ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ: МОВЛЕННЄВІ МОДЕЛІ У СПІЛКУВАННІ З ДІТЬМИ ПІД ЧАС ІГРОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню критичної важливості педагогічного такту та застосуванню цілеспрямованих мовленнєвих моделей як ключового інструменту ефективної та гуманної взаємодії з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, зокрема в умовах ігрової та інтегрованої навчальної діяльності. Подано визначення педагогічному такту. Наголошено, що педагогічний такт є необхідною умовою професійного спілкування та вмінням дотримуватись принципу міри у спілкуванні з усіма учасниками освітнього процесу. Конкретизовано, що саме в умовах гри, яка є провідною діяльністю для дошкільнят і важливою платформою для соціалізації молодших школярів, нетактовне слово може знизити мотивацію та негативно позначитися на самооцінці дитини. Актуальність дослідження підкреслюється фокусом на ефективних техніках комунікації з дітьми. Введено авторське визначення поняттю «мовленнєва модель», що розуміється як структурований шаблон вербальної комунікації, що допомагає педагогу підтримувати позитивну атмосферу та конструктивно коригувати поведінку. Увага статті зосереджена на двох ключових моделях, що є альтернативою звинуваченням та критиці: «Я-повідомлення» та «Сендвіч. Представлено практичні приклади застосування обох моделей у різних видах діяльності під час ігрової взаємодії. Зроблено висновок, що систематичне та цілеспрямоване використання мовленнєвих моделей «Я-повідомлення» та «Сендвіч» на основі принципів педагогічного такту запобігає формуванню відчуття провини та образи у дітей, створює атмосферу психологічної безпеки, підвищує комунікативну компетентність педагога та перетворює взаємодію на потужний інструмент формування гармонійної особистості.