МОВЛЕННЄВІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В МЕРЕЖЕВОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Юлія Байло Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0003-1491-1254
  • Марина Богачик Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0001-8063-9901
  • Оксана Форманюк Київський національний лінгвістичний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIII-3

Ключові слова:

gender identity, online discourse, youth communication, linguistic tools, gender representation, digital platforms, stereotypes

Анотація

Стаття досліджує мовленнєві засоби, які молодь використовує для формування та репрезентації гендерної ідентичності в онлайн-дискурсі, зокрема в коментарях у Facebook під публікаціями Біллі Портера. Основну увагу приділено динамічним характеристикам цифрового спілкування та його ролі у трансформації суспільних норм. Автори застосовують міждисциплінарні підходи, що включають соціолінгвістику, психологію, культурологію та критичний дискурс-аналіз. У ході дослідження виявлено гендерні відмінності у мовленнєвих стратегіях молоді. Жінки частіше використовують емоційно забарвлені та ввічливі вислови, підкреслюючи емпатію та соціальну прийнятність, тоді як чоловіки надають перевагу нейтральним або прямим формулюванням, підтримуючи традиційні уявлення про маскулінність. Дослідження також акцентує увагу на впровадженні інноваційної лексики, таких як гендерно специфічні терміни (“cisgender”, “non-binary”) і хештеги (#HeForShe, #LoveIsLove), які відображають тенденцію до інклюзивності та чіткої саморепрезентації. У роботі підкреслюється важливість соціальних медіа у подоланні гендерних стереотипів і просуванні рівності. Лінгвістичні засоби, зокрема метафори, хештеги та інновації, стають інструментом для молоді у переосмисленні гендерних ролей у цифровому просторі. Стаття створює основу для подальших досліджень взаємозв’язку мовних та візуальних елементів у репрезентації гендерної ідентичності в онлайн-дискурсі.

Посилання

Вжещ Я.Л. Інтернет-дискурс: проблема визначення поняття, особливості структури. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2012. № 14. С. 15–19.

Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Конструювання гендеру в когнітивній парадигмі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуальні проблеми когнітивної психології». 2010. Вип. 14. С. 55–65.

Дзюбіна О.І. Емоційно-оцінний компонент в тематичних групах неологізмів соціальних мереж Twitter та Facebook. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2015. Вип. 4 (305). С. 255–257.

Каптюрова В.В. Сленг соціальних мереж та мікроблогів. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Київ : Логос, 2012. С. 134–140.

Швачко С.О. Соціолінгвістичні аспекти гендерної проблеми. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2020. № 609. С. 91–93.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-27