КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОФРАЗЕМІКИ ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «ВОРОЖІ ВТРАТИ»

Анотація

Протягом російсько-української війни, особливо протягом останніх трьох років, український фразеологічний фонд інтенсивно поповнювався і продовжує поповнюватися неофраземами, пов’язаними з темою війни. Певна їх частина усталилася в суспільстві й перейшла в активний вжиток, інша ж залишилася в оказіональній площині. Мета статті полягає у визначенні концептуально-семантичних особливостей реалізації фразеосемантичного поля «ворожі втрати» засобами неофраземіки, що досі не було предметом поглибленого вивчення. Вказане фразеосемантичне поле виокремлене у межах мікроконцепту «втрати», який належить до концепту «війна». У полі розмежовано дві групи: «знищувати (знищити)» та «бути знищеним». До уваги бралися фразеологізми-неологізми на позначення втрат особового складу та техніки ворога. Фразеологічні вербалізатори понять «знищувати (знищити)» та «бути знищеним» практично не містять компонентів, прямо пов’язаних з узвичаєними мовними репрезентантами концептуального змісту війни та неминучих втрат. Це стосується аналізованої у розвідці метафоричної неофраземіки, яка переносно описує вказані явища. Однак невеличка кількість фразеологізмів із аналітичною будовою, крилатих висловів та паремій може містити традиційні лексичні вербалізатори мікроконцепту «втрати». Подекуди для розуміння значення конкретної неофраземи потрібне знання екстралінгвального контексту. Джерелами неофразеотворення виступили різні події, принагідні святкові дати та особливості сприйняття й інтерпретації українцями ворожих втрат. За допомогою фразеологізмів-неологізмів українці висловлюють зневажливе ставлення до агресора, висміюють його пропаганду, окремі елементи якої відображені у новоствореній фразеології. Відповідно ворог і його втрати трактуються у таких одиницях іронічно, що дозволяє стверджувати, що всі неофраземи мають негативну конотативну маркованість. Їх експресивно-оцінні, емоційні і стилістичні семи яскраво забарвлюють та увиразнюють мовлення.