МАРКОВАНА ЛЕКСИКА В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIII-24

Ключові слова:

маркована лексика, стилістична диференціація лексики, соціально маркована лексика, хронологічно марковані слова, територіально маркована лексика

Анотація

У статті досліджено марковані лексичні одиниці сучасної української мови. Попри значну кількість праць, у науковій літературі досі не розв’язаним залишається питання стилістичної диференціації лексики. На основі синтезу поглядів, сформованих у загальній та українській лінгвістиці, розглянуто такі поняття, як маркована лексика, стилістично маркована лексика, визначено групи маркованих слів. Роботу здійснено на матеріалі роману Люко Дашвар «#Галябезголови», який ще не був предметом досліджень. Мета роботи – схарактеризувати марковану лексику цього художнього твору. Виявлено, що в романі переважають стилістично та соціально марковані одиниці. У межах стилістично маркованої лексики найбільшу групу становлять розмовні слова, представлені різними частинами мови, а також трапляються іронічні, фамільярні, зневажливі, вульгарні лексеми. Чимало слів має подвійне маркування, оскільки вони поєднують у собі різні значення: розмовне і лайливе, зневажливе і лайливе, вульгарне і лайливе тощо. Спостережено залежність вияву різних відтінків значень слова від контексту. Стилістично марковані слова надають оповіді простоти, деякої експресивності. Соціально марковану лексику письменниця використовує задля відтворення живого нелітературного мовлення, водночас указуючи на соціальний статус персонажів, їхній культурний рівень тощо. У семантичній структурі соціально маркованих слів часто об’єднано значення, які належать до різних груп лексики, що засвідчує їх кодифікація з подвійним чи навіть потрійним маркуванням, чимало з них має ще й додаткові емоційно-експресивні відтінки. У романі виявлено також обсценну лексику та суржик. Використовуючи їх, авторка якнайточніше відображає реалії різних груп суспільства. Хронологічно (архаїзми, неологізми) й територіально (діалектизми) марковані лексеми в досліджуваному романі трапляються рідше. Зроблено висновки, що маркована лексика в художньому тексті є важливим засобом створення національно-мовного колориту. Максимально точно відтворюючи всі нюанси сучасної суспільної мовленнєвої комунікації, Люко Дашвар майстерно вводить марковану лексику в тканину художнього твору, впливаючи на емоційну сферу читача.

Посилання

Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). Київ : Довіра, 1999. 431 с.

Кабиш О.О. Зміни в семантичній структурі та функціонуванні маркованої лексики : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 ; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2007. 21 с.

Словник української мови: в 20 томах. URL: https://sum20ua.com/.

Словник української мови: в 11 томах / за ред. І.К. Білодід ; Інститут мовознавства АН УРСР. Київ : Наук. думка, 1970–1980.

Ставицька Л.О. Короткий словник жарґонної лексики української мови. Київ : Критика. 2003, 334 с.

Ставицька Л.О. Про взаємодію жаргону і сленгу. Сучасний український інтержаргон: проблеми й аспекти вивчення : доповіді та повідомлення ІV Міжнародного конгресу україністів. Мовознавство. Київ : Пульсари, 2002. С.213–216.

Ставицька Л. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Київ : Критика, 2008. 454 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-27