ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КОЧЕРГИ ЯК ПРЕТЕКСТ ДРАМИ ЛЮДМИЛИ КОВАЛЕНКО «КОВАЛЬЧУКИ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2026-XXVI-25

Ключові слова:

Людмила Коваленко, Іван Кочерга, претекст, метатекст, запозичення образу, жанровий синтез, мелодрама

Анотація

У статті проаналізовані міжтекстові зв’язки драми Людмили Коваленко «Ковальчуки» з творчістю Івана Кочерги. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням цього твору в українському літературознавстві й потребою розширення уявлень про творчі трансформації української драматургії І половини ХХ століття. Основну увагу зосереджено на виявленні персонажних і жанрово-стильових перегуків між драмою «Ковальчуки» й філософською драмою «Майстри часу». Мета статті – з’ясувати особливості запозичень із творів І. Кочерги в драмі Л. Коваленко. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять генетико-контактний і зіставно-типологічний методи, а також теорія інтертекстуальності. У результаті проведеного дослідження доведено, що драматургічний доробок І. Кочерги є одним із ключових претекстів п’єси «Ковальчуки». Образ Володимира Непитайла у драмі Л. Коваленко виявляє типологічну спорідненість із Таратутою з філософської драми І. Кочерги «Майстри часу». У сюжетній структурі ці другорядні персонажі виконують функцію динамізаторів дії, унаочнюють моделі поведінки людини в умовах історичних зламів, спричинених війнами, революціями, національно-визвольною боротьбою. Спільними для них є авантюризм, практичність, здатність адаптуватися до мінливих обставин, а також подібність соціального становища, професії, мовленнєвої манери й гедоністичного світосприйняття. Жанровий аналіз драми «Ковальчуки» засвідчує її синтетичний характер; у ній поєднуються елементи мелодрами (головна жанрова складова), водевілю, сатиричної міщанської комедії й драми ідей. Домінування мелодраматичної поетики зумовлює схематизм характерів, чітку опозицію позитивних і негативних персонажів, спрощене розв’язання конфліктів і посилену роль художньої умовності. Сукупність цих ознак дає підстави розглядати драму Л. Коваленко як результат свідомої орієнтації на жанрово-естетичну модель І. Кочерги, а її перший драматичний твір – як спробу засвоєння принципів «добре зробленої п’єси» та реалізації ідеї національного єднання в межах жанрових форм масової культури.

Посилання

Атаманчук В. Структура конфлікту у драматургії Людмили Коваленко. Закарпатські філологічні студії. 2018. Ч. 3, вип. 3. С.17–24.

Вісич О. Структура метадрами Людмили Коваленко «Героїня помирає в першому акті». Закарпатські філологічні студії. 2019. Ч. 7, вип. 2. С. 112–116.

Залеська-Онишкевич Л. Літературна творчість Людмили Коваленко. Сучасність. 1970. Ч. 1 (109). С. 38–49.

Коваленко Л. В часі і просторі. П’єси. Париж – Торонто – Нью-Йорк : Вид-во «Ми і світ», 1956. 216 с.

Коновалова М., Грачова Т. Україна і жінка в художньому просторі драми Л. Коваленко «Домаха». Південний архів (філологічні науки). 2017. № 70. С. 35–38.

Коновалова М. Націєтворча концепція Людмили Коваленко в просторі трилогії «Наша, не своя земля». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія. 2021. Т. 2, № 48. С. 13–134.

Кочерга І. Драматичні твори / упоряд., вступ. ст., прим. В. Брюховецького. Київ : Наукова думка, 1989. 736 c.

Ніколенко О. П’єса «Наталка Полтавка» І.П. Котляревського в контексті європейської мелодрами. Світова література у літературознавчому дискурсі ХХІ ст. Матеріали ХІІ Міжнародних Чичерінських читань. Одеса : ВД «Гельветика», 2021. С. 164–168.

Семак О. Драматургія української діаспори першої половини XX століття: система конфліктів і характерів : дис... кандидата філол. наук: 10.01.01. Івано-Франківськ, 2009. 220 с.

Свербілова Т. П’єси Івана Кочерги та проблема визначення соцреалізму як масової культури. Слово і Час. 2006. № 10. С. 8–21.

Шерех Ю. Про чесність і про правду (Л. Коваленко «В часі і просторі. П’єси»). Друга черга. Література. Театр. Ідеології. Мюнхен: Сучасність, 1978. С. 229–236.

Юган Н. Мелодраматичні засоби та прийоми у п’єсах сучасних українських драматургів. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2018. № 2 (16). С. 262–272.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-17