ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу особливостей комунікації в соціально-інформаційному полі сучасного українського політичного дискурсу. Аналіз здійснено на матеріалі мовних засобів українських політичних експертів і політичних технологів. Аргументовано вживання лінгвістичних засобів переконання аудиторії, безпосереднього й опосередкованого впливу. Репрезентовано лексичні, морфологічні, синтаксичні засоби, завдяки яким сучасні політичні експерти та технологи створюють власні вербальні стратегії впливу на свідомість і підсвідомість, політичні вподобання і погляди суспільства. Мовлення представників політикуму, зокрема українського, є багатогранним і залежним відразу від декількох чинників. Під час аналізу будь-якого типу дискурсу, наприклад політичного, потрібно враховувати саме прагматичний аспект використаних мовленнєвих засобів, адже він є провідним в ефективності комунікації. Тому в нашій науковій роботі проаналізовано вербальні засоби політичних експертів і технологів, урахувавши не тільки лінгвістичні, а й соціо- та психолінгвістичні ознаки. Лінгвокультурний рівень як адресата, так і адресанта, широкий контекст, інтенції всіх учасників комунікації – усе це здатне детермінувати способи вербалізації сенсів висловлюваного та концептуальний зміст. Імідж політекспертів і політтехнологів, їх соціальний статус, високий рівень професіоналізму, ораторської майстерності, політичний досвід, мовна та мовленнєва компетентність відіграють фундаментальну роль під час політичної комунікації. Провідною проблематикою дослідження є лінгвістичний опис і з’ясування специфічних мовленнєвих засобів, притаманних політичним експертам і технологам, використаних із метою впливу на суспільну думку. Наукова робота спрямована на вивчення особливостей вербальних засобів у мовленні українських сучасних політичних експертів і технологів. Мета статті – з’ясувати семантико-функційні та структурно-граматичні мовні та мовленнєві засоби, використовувані для реалізацій відповідних стратегій і тактик у комунікативному політичному середовищі України. Увагу зосереджено також на посиленні емоційності, виразності, образності, завдяки яким реалізується ефективна комунікація, зокрема адекватна реакція аудиторії. Результати наукового дослідження репрезентують низку характерних лінгвістичних особливостей політичного дискурсу, зокрема в мовленні українських сучасних політекспертів і технологів.