ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДІАЛЕКТИЗМІВ УКРАЇНІЗМІВ У РОМАНІ М.О. ШОЛОХОВА «ТИХИЙ ДОН»
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933X-2019-1-9-209-216Ключові слова:
діалект, лексика, вторинний твір, стратегії перекладу, переклад.Анотація
У статті зроблено спробу розглянути основні способи передачі російськомовних українізмів діалектизмів у перекладі українською мовою на прикладі перекладу твору М. О. Шолохова «Тихий Дон» з метою визначення ефективності перекладацьких рішень, прийнятих для передачі зазначених одиниць у вторинному тексті. Метою роботи є аналіз явища діалекту на різних мовленнєвих рівнях для визначення шляхів його перекладу Для досягнення мети проаналізовані визначення поняття «діалектизм» та погляди вчених на нього; зіставлені тексти оригіналу і перекладу з погляду вибору методів перекладу лексичних діалектизмів на конкретному мовному матеріалі; систематизовані методи відтворення в мові перекладу лексичних діалектизмів. Актуальність роботи полягає в тому, що недостатньо вивченими і систематизованими досі залишаються самі способи перекладу діалектизмів. Їх опис та інтерпретація вимагають докладного аналізу великого художнього матеріалу. Переклад діалектизмів у творах М.О. Шолохова виявляє низку проблем, пов’язаних з історичним походженням його персонажів. Більшість діалектизмів, вжитих у романі М.О. Шолохова «Тихий Дон» є українізмами, тобто словами загального вжитку для людей, що володіють українською мовою. Це ускладнює їхнє перенесення у вторинний твір і зводиться до передавання їх графічними засобами української мови, що дуже зменшує колорит твору. Найбільш природним та таким, що часто зустрічається саме у романі «Тихий Дон», прийомом відтворення інформативної функції російських діалектизмів в українських перекладах є використання слів мови, які, збігаються з російськими діалектизмами не тільки в семантичному, але і в формальному плані Наразі не існує досить вмотивованої відповіді на питання, які стратегії перекладу є доцільними для перекладу діалектної лексики. На підставі проведеної роботи можна зробити висновки про те, що вивчення будь-якої мови не повинно розглядатися поза контекстом її регіональних соціальних різновидів, які виконують важливу стилістичну і смислову функції.
Посилання
Білодід І.К. Курс історії української літературної мови: В 2-х т. Т.1 /І.К.Білодід. – К.: Знання, 1958. – 544 с.
Мала філологічна енциклопедія / Уклали: О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — К. : Довіра, 2007. — 478 с
Рильський М. Як парость виноградної лози / Максим Рильський. – К. : Наукова думка, 1973. – С. 71.
Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія./ Селіванова О.О. — Полтава : Довкілля-К, 2011. — 844 с.
Словник тропів і стилістичних фігур / автор-укладач В.Ф. Святовець. — К. : ВЦ «Академія», 2011. — 176 с.
Сучасна українська літературна мова : Лексика і фразеологія / [за ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наукова думка, 1973. – 438 с.
Шолохов М.А. Тихий Дон: Роман в 4-х кн. Кн. 1. – М.: Профиздат. 1990
Trudgill P. Sociolinguistics : An Introduction to Language and Society / P. Trudgill. – London : Penguin, 2000. – 240 р.