ОБРАЗ ІНШОГО У ФЕНТЕЗІЙНОМУ РОМАНІ ПЕРШИХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХІ СТ.: МАСКИ І РОЛІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933Х/2024-ХХII-4

Ключові слова:

фентезі, Іншість, ступінь, парадигма, концепт, трансформація

Анотація

Послідовне зростання ролі Іншого у фентезійній прозі ХХІ ст. зумовлено підвищеною увагою до нього літературного процесу і новою конфігурацією базового фентезійного конфлікту. Нові ролі й маски Іншості тут інстальовані, зокрема, в соціокультурний, національний, віртуально-історичний, гендерний дискурси та імітацію релігійного. Причини популярності й характер реалізації, еволюції постаті Іншого у фентезі 2000–2020 рр. об’єктом дослідження не ставали, попри очевидну актуальність проблеми. Метою статті є вперше визначити ключові параметри, вектори сюжетних ролей і масок Іншого в корпусі фентезійного метажанру перших десятиліть ХХІ ст. Ключовими при цьому є висвітлення логіки розвитку концепту Іншого в сучасному фентезійному полі та супровідних тематичних парадоксів проблеми (переваги як слабкості тощо), мотивування явища Іншості другого ступеня у зв’язку з інтенсивною гетерогенізацією відповідних тематичних кластерів метажанру, а також аналіз впливу екстрамистецьких факторів на трансформацію спектру Іншості у фентезі сьогодення. Паралельно з тенденцією виділення категорії суб’єктної межі концепт Іншого у фентезійному мистецтві ХХІ ст. тяжіє до граничності, дистанційованості (як імморальності), парадоксальності та часом виражає парадокс сполучення сили і слабкості у сприйманні оточенням. Помітне місце в контексті розмови про Іншість у сучасному фентезі належить гендеру, варіативно простежуваному у фемінній площині. Базовим елементом параметр Іншості є у фентезійній рецепції соціокультурних подій і геопоетики, а також у синтетичних сюжетно-образних конструктах метажанру (як «дім дивних дітей»). Подібні синтетичні конструкти отримують у процесі подальшого функціонування додаткові художні властивості, етичні маркери і також характеризуються амплітудою інтерпретації. Означена проблематика заслуговує на подальше комплексне вивчення, котре дасть змогу глибше осягнути закономірності розвитку фентезійного мистецтва ХХІ ст.

Посилання

Гурдуз А. І. Український фентезійний роман 2000–2020 рр. У слов’янському, англійському й американському контекстах: особливості національного міфотворчого коду : монографія. Миколаїв : Іліон, 2023. 528 с.

Собуцький М. Розширення прав і повноважень лідерок у чарівному світі фантастичних істот. Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. 2024. № 7. С. 148–154. DOI: 10.18523/2617-8907.2024.7.148-154.

Bradbury R. The Martian Chronicles: The Complete Edition. Burton: Subterranian Press, 2009. 745 p.

Driggers T. Queering Faith in Fantasy Literature: Fantastic Incarnations and the Deconstruction of Theology / series ed. preface by B. Attebery, D. Fimi, M. Sangster. London: Bloomsbury Academic, 2022. XII, 235 p.

Ekman S. Urban Fantasy: A Literature of the Unseen. Journal of the Fantastic in the Arts. 2016. Vol. 27. No 3 (97). P. 452–469.

Genette G. Palimpsests: Literature in the Second Degree / transl. by C. Newman, C. Doubinsky. Lincoln; London: University of Nebraska Press, 1997. 491 p.

Guanio-Uluru L. Ethics and Form in Fantasy Literature: Tolkien, Rowling and Meyer. New York: Palgrave Macmillan, 2015. X, 261 p.

James E, Mendlesohn F. Introduction. The Cambridge Companion to Fantasy Literature / ed. E. James, F. Mendlesohn. New York: Cambridge University Press, 2012. P. 1–4.

Kavadlo J. X-Istential X-Men: Jews, Supermen, and the Literature of Struggle. X-Men and Philosophy. New Jersey: Wiley, 2009. P. 38–49.

Manlove C. N. The Fantasy Literature of England. Basingstoke: Palgrave, 1999. 222 p.

Mendlesohn F. Rhetorics of Fantasy. Middletown, Connecticut: Wesleyan University Press, 2008. XXV, 306 p.

Rank O. The Myth of the Birth of the Hero: A Psychological Exploration of Myth / transl. by G. C. Richter, E. J. Lieberman. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2015. XLVIII, 149 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30