УТІЛЕННЯ ОБРАЗУ ПЕРШОВІДКРИВАЧА В РОМАНІ Д. КЕЛЬМАНА “ОБМІРЮВАННЯ СВІТУ”

Анотація

У статті досліджується образ першовідкривача на матеріалі роману Д. Кельмана “Обмірювання світу” (“Die Vermessung der Welt”, 2005). Оскільки образ першовідкривача представлений двома героями, то в центрі роману – життєвий шлях двох геніїв німецької наукової думки кінця XVIII – початку XIX століть: видатного природодослідника Олександра фон Гумбольдта і геніального математика та астронома Йоґанна Карла Фрідріха Ґауса. В основі сюжету роману дві подорожі таких різних героїв, у ході яких вони пізнають світ і себе. Якщо жага пізнання й бажання все обміряти примушує О. Гумбольдта підніматися на найвищі гори, перепливати океани й ріки та ризикувати життям, то подорож К.Ф. Ґауса – це шлях самопізнання шляхом розрахунків у стінах домівки. Особливість поетики Д. Кельмана полягає у філігранному поєднані різних світів – реального й уявного, та стилів – високого й низького. Велич розуму головних героїв та значення їх досягнень на сторінках роману перемежається із повсякденністю, де проявляються не найкращі риси їхнього характеру та комічними ситуаціями, куди постійно потрапляють головні герої. Обидва генії являють собою два абсолютно різні типи дослідників (К.Ф. Гаус – теоретичний, О. Гумбольд – практичний) і тільки в єдності вони створюють образ першовідкривача в романі. Цей образ є метафорою пізнання світу, адже кожен із головних героїв по-своєму займається його вивченням. Ця риса ріднить їх, оскільки герой, який пізнає основи світобудови, а отже себе, як його частину, є знаковим для всієї німецької культури. Виразно та яскраво Д. Кельман обмалював життя двох видатних сучасників наукової думки ХІХ сторіччя та створив образ першовідкривача з традиційними німецькими рисами характеру.