Аксіологічна ієрархія земного і космічного у творах Олеся Бердника
DOI:
https://doi.org/10.31494/2412-933Х-2018-1-6-60-69Ключові слова:
фантастика, Земля, Космос, планета, їжа, міфологія, ієрархія.Анотація
У статті досліджена аксіологічна ієрархія у творах О. Бердника, оприявлена в образах земної і космічної площин, на прикладі малої і великої прози. Простежується образ онтологічного шляху людства, переосмислений у філософському, антропологічному, естетичному ключах, пошук письменником нових шляхів формуванні гармонійної, високодуховної особистості в межах художньої дійсності. З’ясовано, що у творах О. Бердника несприйняття індивідуальних цінностей іншими часто ставить носія в позицію божевільного. Думки і світогляд героїв випереджають свій час, а їхні оригінальні точки зору не знаходять підтримки в інших. Висвітлено, що їжа і напої постають кодами матерії, земного обмеженого існування, з якого хоче вирватися герой. У проаналізованих творах зафіксовано їжу і напій як складові ланки “земного” в опозиції до духовних звершень. Інтерпретована традиція спокуси духу через матерію ламається оновленою свідомістю героя. Для підкреслення винятковості героя письменник часто вдається до гіпербол, використовуючи втаємничення коду краси. Концентруючи увагу на нерухомості, застиглості краси антагоніста, письменник протиставляє його протагоністам, які постійно змінюються, прагнуть вийти за межі. Визначено, що домінантною із земних цінностей після людини є природа, втілена у творах на рівні дихотомії людина – природа. Письменник протиставляє деструктивні механізми, міста гармонійному середовищу лісу, парку, де герой-мислитель може осягнути себе. Природа в його творах існує як живий простір, що вміщує естетику на рівні гармонії ліній і образів, а також духовно-містичне наповнення. У художніх координатах виокреслюється концепція цілісного світу-кристалу, кожна із граней якого є окремим виміром. Зауважено, що у творах О. Бердника наявні рушійні трансцендентні сили світопорядку. Захоплення письменника східними і західними філософськими вченнями, у тому числі буддизмом і зороастризмом, викристалізувалося в олюднених постатях, що втілили собою боротьбу двох початків. Боротьба темних і світлих сил у творах письменника завершується перемогою світлих сил у циклічному колообігу.
Посилання
Авеста в русских переводах (1861−1996) / [сост., общ. ред., примеч., справ. разд. И. В. Рака]. − СПб: РХГИ, 1997. – 480 с.
Барт Р. SZ / Р. Барт; [пер. с. фр. Г.К. Косикова и В.П. Мурат; под. ред. Г.К. Косикова]. 3-е изд. М.: Академический проект, 2009. – 373 с.
Бердник О. Вогняний вершник: Феєрії / О. Бердник. – К.: Молодь, 1989. − 368 с.
Бердник О. Діти Безмежжя / О. Бердник. – К.: ВД ―Афон‖: Тріада-А, 2004. – 680 с.
Бердник О. Серце Всесвіту / О. Бердник. – К.: ВД ―Афон‖: Тріада-А, 2004. – 726 с.
Городнюк Н. Res incognita: семіотика речі у східнослов’янському модерністському романі першої половини ХХ століття: монографія / Н. Городнюк. − Дніпро: Свідлер А. Л. 2017. – 560 с.
Гречаник І. Філософська антропологія як стратегічний код української фантастики другої половини ХХ століття (на прикладі творчості Олеся Бердника) / І. Гречаник // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К., 2014. – Вип. 19. – С. 158–161.
Сковорода Г. Твори: У 2 тт. / Г. Сковорода. – К.: АТ ―Обереги‖, 1994. –Т.1. – 528 с.
Сухих И. Структура и смысл: Теория литературы для всех / И. Сухих. − СПб: Азбука, Азбука-Аттикус, 2016. − 345 с.
Хороб С. Жанрові особливості української фантастики кінця ХХ – початку ХХІ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 ―Українська література‖ / С. Хороб. − Тернопіль, 2017. – 22 с.
Harold J. The Value of Fictional Worlds (or Why 'The Lord of the Rings' is Worth Reading) / J. Harold // Contemporary Aesthetics. – Access mode: https://contempaesthetics.org/newvolume/ pages/article.php?articleID=584.