ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАЦЬКОЇ РЕЦЕПЦІЇ УКРАЇНОМОВНИХ РЕТРОДЕТЕКТИВНИХ БЕСТСЕЛЕРІВ

Анотація

Статтю присвячено вивченню рецептивних чинників популярності ретродетективу як піджанру масової літератури. Підкреслено, що сучасне літературознавство поступово відходить від трактування масової прози як другорядної, визнаючи її суттєвий вплив на культурний простір, читацькі смаки та формування соціокультурних орієнтирів сучасності.Метою дослідження є з’ясування особливостей читацької рецепції україномовних ретро-детективів 2021–2025 рр. у трьох основних вимірах: сюжетно-детективному, історико-автентифікаційному та психологічно-ідентифікаційному. Теоретичною базою виступають концепції рецептивної естетики Г. Яусса та літературної антропології В. Ізера, а також сучасні напрацювання reader-response theory, що дозволяють осмислити взаємодію між текстом і читачем у новому ключі.Показано, що сюжетно-детективний вимір ретродетективу забезпечує когнітивну активізацію, розвиток критичного мислення та емоційний відгук читача, тоді як історико- автентифікаційний рівень формує ефект достовірності й занурення у відтворену в тексті атмосферу минулого. Виявлено, що увага до культурних кодів, топографічних маркерів і документальних деталей визначає довіру реципієнта до тексту, актуалізуючи цінність літератури як способу культурної реконструкції. Досліджено психологічно-ідентифікаційний аспект, пов’язаний з архетипними моделями персонажів і подвійною ідентифікацією читача – як із детективом-розслідувачем, так і з дослідником минулого. Архетипи Героя, Жертви, Тіні та Свідка-Хранителя пам’яті сприяють багаторівневому емоційному залученню та компенсаторній функції літератури, формуючи глибший горизонт читацького досвіду.Узагальнено, що жанрова привабливість ретродетективу зумовлена не лише напруженою фабулою, а й багатошаровістю рецептивного процесу. Завдяки інтеграції когнітивного, культурно-пізнавального й емоційно-архетипного рівнів ретродетективна проза поєднує функції розваги, культурної пам’яті та психологічної компенсації. Це визначає її стійку популярність у масовій культурі, розширює горизонти наукових інтерпретацій та робить продуктивним об’єктом літературознавчого аналізу.