ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДІЄВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ПРОЄКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

У професійному стандарті за професією «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» як одна з основних трудових функцій зазначено «участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища», що передбачає сформованість здатності до проєктування осередків навчання, виховання і розвитку учнів. Суттєвих змін має зазнати процес і зміст підготовки вчителів початкових класів, здатних до проєктування навчального середовища за вимогами сучасної української школи. У статті схарактеризовано діагностичний інструментарій з оцінки рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища за особистісним, змістовно-процесуальним та оцінно-регулятивним критеріями: визначення векторів спрямованості особистості за Б. Бассом; аналіз продуктів діяльності; мотиваційне есе; короткий орієнтовний тест за Е. Вандерліком; шкала самооцінки мета-когнітивної поведінки за Д. Лакоста; тест на креативне мислення за С. Медником; визначення рівня рефлективності; методика на визначення рівня емоційного інтелекту за Н. Холлом; методика дослідження вольової саморегуляції за Є. Ейдманом. Аналіз експериментальних даних засвідчив якісні зміни на низькому та середньому рівнях сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, зумовлені зменшенням кількості здобувачів вищої освіти цих категорій упродовж педагогічного експерименту в КГ (на 6,97% і 6,33% відповідно) та ЕГ (на 13,92% і 17,73% відповідно). Достатній і високий рівні сформованості означеної готовності також продемонстрували позитивні якісні зміни: збільшення кількості здобувачів вищої освіти у КГ (на 10,13% і 3,17% відповідно) та ЕГ (на 22,16% і 9,49% відповідно). Отримані результати підтверджено використанням методів математичної статистики, зокрема розрахунку критерію Пірсона =11,2 та t-критерію Стьюдента t=8,4. За всіма показниками відбулися статистично достовірні зміни рівня сформованості компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до проєктування навчального середовища, що є підставою для твердження про високу дієвість розробленої структурно-функціональної моделі, зокрема запропонованих організаційно-педагогічних умов, форм, методів і засобів.