ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Анотація

Статтю присвячено деяким теоретичним питанням сталого професійного розвитку майбутніх учителів, з’ясуванню сутності поняття «професійне самовиховання» в контексті фахової підготовки. Визначено наукові витоки базового поняття дослідження та здійснено його дефінітивний аналіз. Зазначено, що, незважаючи на велику кількість опублікованих робіт, присвячених дослідженню змісту поняття «професійне самовиховання», існує розбіжність у підходах до інтерпретації цього терміну в науково-педагогічній літературі. У статті проаналізовано різноманітні підходи до визначення поняття «професійне самовиховання» вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що в сучасній педагогічній науці це поняття розглядається як багатозначне. Вчені визначають його як діяльність зі своєрідною структурою, яка включає мотиви, мету, зміст, суб’єкт, об’єкт, засоби, умови здійснення, підходи та результати. Розкрито зміст і сутність феномену «професійне самовиховання». З огляду на концепції провідних науковців було уточнено авторське визначення цього поняття, що становить термінологічне поле професійної підготовки майбутніх учителів. Зазначається, що в сучасній науковій спільноті існує ряд різних визначень поняття «професійне самовиховання», які відрізняються залежно від точки зору дослідника, сфери дослідження, наукових поглядів та інтересів. Аналіз поняттєво-термінологічного апарату дослідження підтвердив, що, незважаючи на різноманітність трактувань, у контексті педагогічного дискурсу професійне самовиховання майбутніх вчителів розглядається як усвідомлене творче ставлення до себе, прагнення до вдосконалення особистості та формування як професіонала. Встановлено, що професійне самовиховання є невід’ємним складником педагогічної діяльності та одним із важливих компонентів підготовки сучасного вчителя.