СУТЬ ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВ’Я» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ В ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Анотація

У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування питань щодо формування у свідомості особистості уявлень про здоровий спосіб життя, та можливостей застосування освітніх технологій з метою збереження і зміцнення здоров’я дітей підліткового віку, окреслено теоретичні аспекти тлумачення суті поняття «здоров’я» з метою розробки системи його формування у середовищі дітей підліткового віку. Виокремлено, класифіковано основні морфо-функціональні та психофізіологічні особливості змін, що відбуваються в опорно-руховому апараті, нервовій, ендокринній, імунній та серцево-судинній системах організму дитини цього вікового періоду й зумовлені дорослішанням, нервово-психічним і фізіологічним розвитком. Важливе наукове, освітнє і суспільне значення має застосування здоров‘язберігальних технологій як основний напрям у розв’язанні проблем щодо збереження та зміцнення здоров’я молоді в умовах сучасного освітнього простору. Визначальним чинником у формуванні ціннісного ставлення до здоров’язбереження, як встановлення особистості, є виховний, педагогічний аспект. Підвищений інтерес дослідників до поняття «здоров’язберігаючі технології» свідчить про актуальність проблеми, а протиріччя підходів до її визначення і місця в освітньому процесі вказує на недостатню теоретичну розробленість педагогічного феномену поняття «здоров’язберігаючі технології». Суть здоров’язберігаючих технологій є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприяють продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності учасників освітнього процесу, заснованої на науковій організації праці та культури здорового способу життя особистості. Тому, впровадження в освітній процес загальноосвітніх закладів і ЗВО України оздоровчих технологій дає змогу розширити резерви психофізіологічних функцій організму людини, відновити її здатність до саморегуляції та самовідтворення, компенсувати наслідки функціональних порушень і навіть призупинити патологічний процес. Автор статті доходить висновку про те, що розв’язання проблеми збереження здоров’я дітей підліткового віку можливе завдяки визнанню пріоритету здорового способу життя, пошуку нових і ефективних форм та методів, що урізномаїтили б зміст оздоровчих програм та сприяли забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку. Оскільки в сучасному розумінні метою навчання є всебічний розвиток дитини з урахуванням її вікових та індивідуальних особливостей разом із збереженням та зміцненням здоров’я, то й, відповідно, здоров’язберігаючі технології постають як єдина система організаційних форм та технологічних одиниць, головною метою яких є зміцнення і збереження здоров’я особистості.