ІДЕОЛОГІЯ NATIVE-SPEAKERISM У СУЧАСНОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ПРОСТОРІ: ДО ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО ОЦІНЮВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз ідеології native-speakerism як соціолінгвістичного чинника формування мовної нерівності в сучасному професійному просторі. Показано, що, виходячи за межі лінгводидактичного дискурсу, ця ідеологія набуває інституційного виміру та проявляється у стандартизованих практиках оцінювання мовної компетентності. На матеріалі міжнародного дослідження OECD PIAAC та національних австрійських аналітичних звітів встановлено, що обмежене володіння мовою середовища може інтерпретуватися як загальний дефіцит функціональної грамотності. Обґрунтовано, що такі підходи імпліцитно відтворюють нормативний образ «ідеального мовця» як точку відліку та сприяють формуванню ієрархічних моделей оцінювання. У межах українських досліджень мовної політики та соціолінгвістики показано, що подібні інтерпретаційні рамки можуть впливати на оцінювання професійної спроможності мобільних фахівців. Доведено, що інституційні практики оцінювання сприяють трансформації мовної відмінності в показник освітнього або професійного дефіциту, що безпосередньо впливає на можливості професійної реалізації.