ПОРУШЕННЯ ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗВУКОВИМОВИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Стаття присвячена теоретико-методичному аналізу порушень фонематичних процесів як провідного чинника формування порушень звуковимови у дітей дошкільного віку. Актуальність проблеми зумовлена значною поширеністю фонетико-фонематичних порушень серед дошкільників та необхідністю вдосконалення корекційно-логопедичної роботи на основі сучасних наукових досліджень. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів взаємозв’язку між станом фонематичних процесів та якістю звуковимови у дітей дошкільного віку, а також у визначенні ключових методичних орієнтирів корекційної роботи. У статті розкрито зміст і структуру фонематичних процесів, що охоплюють фонематичний слух, фонематичне сприйняття, фонематичний аналіз і синтез та фонематичні уявлення. Проаналізовано онтогенетичні закономірності становлення фонематичної системи в нормі та охарактеризовано типові відхилення у її формуванні, що зумовлюють виникнення різних форм порушень звуковимови. Особливу увагу приділено питанню розмежування дислалії фонологічного характеру та дизартрії як клінічно відмінних форм мовленнєвого порушення. На основі аналізу сучасних українських досліджень висвітлено специфіку фонематичних порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку при дислалії, фонетико-фонематичному недорозвитку мовлення. Визначено взаємозв’язок між несформованістю фонематичного слуху та виникненням артикуляційних помилок акустичного характеру, а також між порушеннями фонематичного аналізу й синтезу та нестійкістю артикуляційних програм. Розроблено методичні рекомендації щодо побудови поетапної корекційно-логопедичної роботи, спрямованої на послідовний розвиток усіх компонентів фонематичної системи як передумови успішного формування правильної звуковимови. Результати дослідження можуть бути використані логопедами, вихователями закладів дошкільної освіти та спеціалістами інклюзивно-ресурсних центрів.