КЛАТЕРИНГ ТА ЗАЇКАННЯ: ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню клатерингу та його відмінностей від заїкання. Донедавна клатеринг розглядали як прояв неврозоподібного заїкання. Навіть сьогодні клатеринг вважається маловивченим порушенням та є предметом міжнародних наукових дискусій. У публікації окреслено історію вивчення клатерингу, типові ознаки, причини, мовленнєва й немовленнєва симптоматика порушення. Подано типи клатерингу, описано відмінності клатерингу та заїкання. Окреслені способи діагностики цього мовленнєвого порушення та базові напрямки корекційної роботи. Зараз тривають інтенсивні дослідження в галузі диференційного вивчення розладів темпу, ритму та плавності мовлення несудомного та судомного характеру. Потребує подальшого дослідження вивчення розладів плавності мовлення несудомного типу. У вітчизняній логопедії до розладів темпу, ритму та плавності мовлення зазвичай відносять такі порушення, як тахілалія, брадилалія та заїкання. За кордоном до порушень темпо-ритмічної організації мовлення зазвичай відносять ще й клатеринг. У розумінні механізму цього мовленнєвого порушення також багато «білих плям». Вважається, що клатеринг є частиною загальної дезорганізації психомоторного розвитку – рухової активності, поведінкової сфери, мовленнєвої комунікації. Це свідчить про порушення діяльності стріопалідарної системи та регулювального впливу кіркових відділів ЦНС. Його найчастіше діагностують у хлопчиків у віці 7– 8 років, іноді в кількох поколінь однієї родини. Якщо порушення виявлено досить рано, мовленнєвий прогноз загалом сприятливий. Корекційна робота при клатерингові ведеться логопедом за кількома напрямками: нормалізація темпу мовлення, поліпшення мовленнєвих навичок та вдосконалення артикуляційної моторики. Оскільки клатеринг є комунікативним порушенням, це негативно впливає на якість спілкування з оточенням, успішність осіб із клатерингом у навчанні, вибір професії. Людина з клатерингом не може в момент мовлення визначити на слух, правильно вона говорить чи ні, тому і діти, і дорослі не усвідомлюють своє мовленнєве порушення, що ускладнює діагностику.