ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ В НАВЧАННІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДІ-РОЗДУМИ

Анотація

У статті висвітлюються питання взаємозв’язку логічного мислення та зв’язного мовлення в процесі навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми. На основі аналізу психологічної літератури було з’ясовано, що логічне мислення і зв’язне мовлення розглядаються вченими як два взаємопов’язаних процеси. Науковці наголошують на певній залежності між рівнем мовленнєвого розвитку дитини та її логічного мислення: якщо в дошкільника розвинене вміння розмірковувати, логічно пояснювати, доводити, доходити висновків, то це свідчить, з одного боку, про рівень мовленнєвого розвитку, а з іншого – про логічне мислення. Результати психологічних досліджень було враховано в аналізі висловлювань під час виявлення рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. У процесі експериментального навчання суттєвим було формувати вміння дітей виділяти істотні якості, схожість, відмінність; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Упродовж всього експериментального навчання використовували такі прийоми, як класифікація, групування, систематизація, виділення основних ознак у нових та відомих дітям явищах, зв’язок розумових дій зі знаннями, уявленнями та елементарними поняттями, правилами, які необхідно було засвоїти. Автором встановлено послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Темпи розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум залежать від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробці експериментальної методики навчання дошкільників інших типів розповідей (пояснення, доведення, міркування, інструкція).