ДО ПРОБЛЕМИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ПСИХОАНАЛІТИЧНІЙ ПЕДАГОГІЦІ РЕНЕ АРПАДА ШПІЦА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-9208-2024-1-33-46Ключові слова:
психоаналітична педагогіка, стадії розвитку дитини, материнська депривація, госпіталізм.Анотація
У статті експлікована психоаналітична концепція раннього розвитку дитини Р. А. Шпіца від народження до двох років. Особливий акцент зроблено на проблемі довербальної комунікації, на тих феноменах, які відбуваються задовго до використання дитиною слів і оволодіння мовою. Стадії розвитку в концепції Р. А. Щпіца – це рівні зростаючої складності у психічній структурі дитини. Початок кожної з цих послідовних стадій знаменується появою специфічної афективної поведінки, що є індикатором нової фази розвитку. Показано, що в концепції Р. А. Шпіца розвиток дитини залежить від послідовного розвитку об’єктних відносин та встановлення лібідозного об’єкта (об’єкта прив’язаності і любові, яким найчастіше є мати). Проаналізовано стадії розвитку об’єктних відносин та стадії розвитку «Ego»/«Self» дитини: 1. Стадія недиференційованості (від народження до 2-3 місяців): протягом першого місяця життя немовля ще не розділяє себе та навколишнє середовище. 2. Стадія появи передвісника лібідозного об’єкта (від 2-3 до 7-8 місяців), яка розпочинається з появи соціальної посмішки, яка є репрезентацією «Ego»/«Self». 3. Стадія появи лібідозного об’єкта (від 7-8 до 15 місяців), яка характеризується тривогою восьмимісячних або сепараційною тривогою (страхом розлуки) – закономірний прояв нормального розвитку дитини, що проявляється у віці близько 8 місяців. 4. Стадія семантичної комунікації (від 15 місяців до 2 років). З’являється символізація і фантазування, завдяки стрімкому розвитку мови. Розпочинається статева ідентифікація через статеву диференціацію. Головна ознака стадії – поява негативізму на вербальному та невербальному рівні. У статті аналізується феномен «госпіталізму» як наслідок дефіциту сенсорних, емоційних та інтелектуальних взаємодій із матір’ю (чи особою, яка її замінює). Показано, що розлад виникає під час тривалої розлуки внаслідок перебування в закладах інституційного догляду, лікарнях та в неблагополучних сім’ях. Продемонстровано, що материнська депривація, або неправильні, деструктивні стосунки в діаді «мати – немовля» можуть спричинити порушення в розвиткові немовляти.
Посилання
Alpert A. A. genetic field theory of ego formation by Rene A. Spitz. International Journal of Group Psychotherapy. 1961. № 11 (2). P. 243–245. [in English].
Chkirate M., Mammad K., Chtabou G., Ahami O. T., Mdaghri Alaoui A. & Guedeney A. Validation marocaine de l’échelle Alarme détresse bébé (ADBB). Comparaison du niveau de retrait relationnel d’enfants élevés en pouponnière ou dans leur famille, et une réplication de l’étude de Spitz sur la dépression anaclitique. Devenir. 2021. № 33. P. 97–112. [in French].
Gondor L. No and yes. American Journal of Psychotherapy. 1958. № 12 (4). P. 834–835. [in English].
Harlow H. F. The nature of love. American Psychologist. 1958. № 13 (12). P. 673–685. [in English].
Hinshelwood R. D. A dictionary of Kleinian thought. London: Free Association Books, 1989. 482 p. [in English].
Joice K. Rene Spitz’s empty frames: «hospitalism», screen analysis and the birth of infant psychiatry. Psychoanalysis and History. 2022. № 24. P. 69–99. [in English].
Kreisler L. Abord psychosomatique chez l’enfant. Propos introductif. Soins. Gynecologie, Obstetrique, Puericulture, Pediatrie. 1984. № 43. P. 3–4. [in French].
Laplanche J., Pontalss J. B. The language of psychoanalysis. London: Routledge, 1988. 528 p. [in English].
Provence S., Lipton R. Infants reared in institutions. New York: International Universities Press, 1962. 206 p. [in English].
Rosmalen L., van der Horst F., van der Veer R. Of monkeys and men: Spitz and Harlow on the consequences of maternal deprivation. Attachment & Human Development. 2012. № 14. P. 425–437. [in English].
Rowold K. What do babies need to thrive? Changing interpretations of «hospitalism» in an international context, 1900–1945. Social History of Medicine, 2019. Volume 32, Issue 4. P. 799–818. [in English].
Rutter M. Maternal deprivation reassessed. London: Penguin, 1972. 175 p. [in English].
Rutter M., Kreppner J., O’Connor T. Specificity and heterogeneity in children’s responses to profound institutional privation. The British Journal of Psychiatry. 2001. № 179. P. 97–103. [in English].
Spitz R. A. Hospitalism; an inquiry into the genesis of psychiatric conditions in early childhood. The Psychoanalytic Study of the Child. 1945. № 1. P. 53–74. [in English].
Spitz R. A. Hospitalism: a follow-up report on investigation described in Volume 1, 1945. The Psychoanalytic Study of the Child. 1946. № 2. P. 113–117. [in English].
Spitz R. A. The smiling response: A contribution to the ontogenesis of social relations. Genetic Psychology Monographs. 1946. № 34. P. 57–125. [in English].
Spitz R. A. The role of ecological factors in emotional development in infancy. Child Development. 1949. № 20. P. 145–156. [in English].
Spitz R. A. The psychogenic diseases in infancy: An attempt at their etiologic classification. The Psychoanalytic Study of the Child. 1951. № 6. P. 255–275. [in English].
Spitz R. A. No and yes: On the genesis of human communication. New York: International Universities Press, 1957. 170 p. [in English].
Spitz R. A. A genetic field theory of ego formation: Its implications for pathology. New York: International Universities Press, 1959. 170 p. [in English].
Spitz R. A. Autoerotism re-examined – The role of early sexual behavior patterns in personality formation. The Psychoanalytic Study of the Child. 1962. № 17. P. 283–315. [in English].
Spitz R. A. The first year of life: A psychoanalytic study of normal and deviant development of object relations. New York: International Universities Press, 1965. 413 p. [in English].
Spitz R. A., Wolf K. M. Anaclitic depression; an inquiry into the genesis of psychiatric conditions in early childhood. The Psychoanalytic Study of the Child. 1946. № 2. P. 313-342. [in English].
Spitz R. A., Wolf K. M. Autoerotism: Some empirical findings and hypotheses on three of its manifestations in the first year of life. The Psychoanalytic Study of the Child. 1949. № 3-4. P. 85–120. [in English].