ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА ЯК ПЕДАГОГІЧНА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

У статті розкриваються особливості позааудиторної діяльності майбутніх соціальних працівників, які виникають унаслідок сучасних перетворень у всіх сферах життя. Зміни в освітній політиці України стали відповіддю на запити суспільства щодо покращення якості фахової передвищої освіти, щоб забезпечити конкурентоздатність випускників на ринку праці. Особлива увага приділяється підготовці фахівців у соціальній сфері, замість традиційних гуманітарних та економічних спеціальностей. Ці зміни в освітній політиці враховують регіональну потребу у фахівцях певного профілю. Зокрема, розробляються програми навчання соціальних працівників для різних регіонів країни. Це дозволяє забезпечити випускників з необхідними компетенціями, що відповідають потребам місцевої спільноти. Окрім того, у статті наголошується на тому, що позааудиторна діяльність стає все більш важливою для майбутніх соціальних працівників. Вона дозволяє їм отримати практичний досвід та навички, які необхідні для роботи в реальних умовах. Метою статті є розкриття суті та особливостей позааудиторної діяльності в умовах закладу фахової передвищої освіти. Позааудиторна робота – це діяльність, яка відбувається поза межами аудиторії, тобто поза класною кімнатою або лекційними залами. Це може включати практичну роботу, стажування, волонтерство, участь у конференціях, семінарах, тренінгах, дослідницьку роботу, соціальну роботу тощо. Позааудиторна робота має на меті поглибити знання та вміння студентів, розвинути практичні навички, сприяти їх професійному саморозвитку та підготувати до реальних умов роботи відповідного професійного напрямку. Позааудиторна діяльність – це широкий спектр діяльностей, які проводяться поза межами навчальної аудиторії. Це може включати практичну роботу, участь у конференціях, семінарах, тренінгах, дослідницьку роботу, соціальну роботу тощо. Важливим аспектом позааудиторної діяльності є формування професійного саморозвитку студентів. Це означає, що студенти мають можливість розвивати свої професійні навички і компетенції поза навчальним процесом. Наприклад, вони можуть брати участь у проектах або програмах, які дозволяють їм отримати практичний досвід і використовувати свої знання в реальних умовах. Необхідно зміщувати акценти в освіті з пасивного засвоєння знань до активної роботи зі студентами. Студенти повинні бути відповідальними за своє навчання та результати учіння. Вони мають бути стимульовані до самостійності, креативності, критичного мислення та постійного саморозвитку. Окрім того, необхідно забезпечити студентам доступ до сучасних технологій навчання. Саме вони дозволяють ефективно використовувати інформаційні ресурси, сприяють активному залученню студентів до навчального процесу і розвитку їхніх навичок використання новітніх технологій. Таким чином, розвиток вітчизняної системи фахової передвищої освіти потребує гнучкості та готовності до змін, оскільки сучасний світ постійно зазнає змін і нестабільності. Освітня система повинна швидко реагувати на ці зміни, переглядаючи та оновлюючи позиції підготовки фахівців соціальної сфери.