ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ЗМІН ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛАХ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті здійснено історичний аналіз інноваційних ідей українських педагогів щодо необхідності змін освітнього процесу в школах України на початку ХХ століття, Проаналізовано ідеї однієї з найвідоміших вчених-педагогів вказаного періоду – Софії Русової – щодо розбудови національної системи освіти України на початку її незалежності, розвиту системи освіти, становлення трудової (діяльнісної) школи та виховання підростаючих поколінь. Встановлено, що розбудова нової української школи у 1917 р. передбачала необхідність відповідати соціально-економічним і політичним завданням, відбивати в системі виховання нові суспільні цінності й відносини, а для цього потрібно було вирішити проблему розвитку педагогічної науки і втілення в життя її досягнень. Українські педагоги відкрито визнавали ідеї експериментальної педагогіки, що активно поширювалась на території Європи та впливала на розвиток системи освіти в Україні. Проте це не було сліпе копіювання її ідей, вплив прогресивної педагогічної течії був опосередкований, полягав у зіставленні різних точок зору, підходів, наукових шкіл, що сприяло створенню своєї особливої наукової бази педагогіки. У вказаний період пріоритетними були три головні тенденції в розвитку системи освіти: національний розвиток (національна), становлення трудового аспекту освіти (діяльнісна), виховна. Головними завданнями Софія Русова вважала: – виховання учнів як патріотів своєї держави; – всебічний розвиток особистості дитини. Ідеї вченої щодо розбудови української школи передбачали: – створення національної школи, у якій здійснюватиметься свідомий розвиток кожної дитини, як бажаного майбутнього громадянина своєї країни, свого народу; – наукове та всебічне обґрунтування питання про зв’язок навчання з фізичною працею; – розробку концепції національного виховання. Розбудову української школи Софія Русова вбачала, передусім, у демократизації та гуманізації національної школи, вихованню учнів як патріотів своєї держави, всебічному розвитку особистості дитини, що є актуальним і для сучасного реформування системи освіти України.