МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛІЗОВАНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЯХ ПРОМИСЛОВОСТІ

Анотація

Мета статті – теоретично обґрунтувати та представити цілісну модель методичної системи профілізованої професійної підготовки майбутніх фахівців для високотехнологічних галузей промисловості, яка узгоджує результати навчання з Національною рамкою кваліфікацій, стандартами освіти та потребами ринку праці в умовах цифрової трансформації. Методологічну основу становлять компетентнісний, діяльнісний і системний підходи, ідеї проєктного та проблемно орієнтованого навчання, принципи універсального дизайну навчання, профілізації як цілеспрямованого поглиблення спеціалізації при збереженні фундаментального ядра. Використано методи теоретичного аналізу та моделювання освітніх систем, порівняльно‑структурний аналіз навчальних планів, експертне опитування представників індустрії, пілотну апробацію окремих елементів (мікрокваліфікації, проєктні модулі, дуальної освіти). Результатом є багатокомпонентна модель із шести блоків: цільового (професійний профіль, результати навчання, матриця компетентностей/європейська класифікація знань і вмінь), змістового (ядро дисциплін і профільні модулі; міждисциплінарні інтегратори (цифрові двійники, технології штучного інтелекту, кібербезпека), операційно‑технологічного (проєктне та проблемно орієнтоване навчання, цикли замислення‑проєктуван ня‑впровадження‑експлуатації, симуляції, хакатони, мікрокваліфікації, дуальна освіта), оцінювально‑рефлексивного (аутентичне оцінювання, електронне портфоліо, показники результативності, зокрема до продуктивності), забезпечувального (кадрове, лабораторне, цифрове середовище, партнерства), управлінсько‑нормативного (внутрішня система забезпечення якості, відповідність рамкам кваліфікацій і стандартам, академічна доброчесність). Новизна полягає у поєднанні профільних треків і стеку мікрокваліфікацій із наскрізними цифровими інтеграторами та кар’єрною навігацією, що скорочують час до продуктивності випускника та підвищують релевантність підготовки до завдань високотехнологічної галузі. Практична значущість полягає у можливості використання моделі для перепроєктування освітніх програм, оновлення робочих програм, побудови індивідуальних освітніх траєкторій і договірної дуальної взаємодії з підприємствами високотехнологічних кластерів.