ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2412-9208-2025-3-340-349Ключові слова:
закономірності, полікультурне виховання, загальнолюдські цінності, національна ідентичність, майбутні учителя початкових класів, здобувачі освіти, заклад вищої педагогічної освітиАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел, спрямований на виявлення та обґрунтування основних закономірностей полікультурного виховання майбутніх учителів початкових класів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення закономірностей виховного процесу в контексті сучасних трансформацій українського суспільства, вимог Нової української школи та потреб полікультурного освітнього простору. На переконання автора, особливого значення набувають закономірності, що відображають вплив культурного середовища на становлення ціннісних орієнтацій особистості, визначають полікультурну взаємодію як невід’ємну складову освітнього процесу та підкреслюють важливість поєднання виховання і самовиховання в умовах культурного самовизначення. У результаті проведеного теоретичного аналізу виявлено такі закономірності: закономірність узгодженості виховного змісту освітнього процесу полікультурному освітньо-виховному середовищу закладу вищої педагогічної освіти, що передбачає відображення в освітньому процесі національних ідеалів, гуманістичних і демократичних цінностей; при цьому педагог постає носієм культури, духовності й національної самосвідомості, формуючи у майбутніх учителів здатність поєднувати приналежність до власної культури з відкритістю до інших культурних традицій; закономірність активного залучення здобувачів освіти у міжкультурний діалог підтверджує, що результативність полікультурного виховання значною мірою залежить від рівня особистісної активності та включеності здобувачів освіти, які виступають не лише об’єктами педагогічного впливу, а й повноправними суб’єктами освітньої взаємодії; закономірність практико-теоретичної взаємозалежності між аудиторною підготовкою, позааудиторною діяльністю та педагогічною практикою засвідчує, що ефективність полікультурного виховання не обмежується лише навчальною роботою в аудиторії, а потребує доповнення реальними виховними ситуаціями, у яких здобувачі освіти мають можливість застосовувати знання, моральні цінності та комунікативні навички в контексті міжкультурної взаємодії; закономірність поступового формування та розвитку особистості ґрунтується на усвідомленні того, що становлення педагога як особистості є тривалим, поетапним процесом, який потребує системного педагогічного впливу, врахування вікових, професійних і психолого-педагогічних особливостей майбутніх учителів; закономірність усвідомлення та гармонійного поєднання національних і загальнолюдських цінностей у майбутніх учителів спирається на ідею, що виховання національно свідомої особистості не суперечить формуванню відкритості, толерантності та гуманістичного світогляду, а, навпаки, сприяє становленню педагога, здатного до ефективної міжкультурної комунікації в умовах глобалізованого світу. Упровадження в освітню практику окреслених закономірностей забезпечить системність, цілісність і результативність процесу полікультурного виховання майбутніх учителів початкових класів.
Посилання
Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків. Т. 1. 3-тє вид. Полтава : Полтавський вісник, 1994. 190 с.
Гончаренко С. У. Педагогічні закони і закономірності. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Загальна середня освіта. 2012. № 3. С. 11–20.
Євтух В. Міжкультурний діалог: ефективний конструкт інтегративного розвитку поліетнічних суспільств. Політичний менеджмент. 2009. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/bb921bd1-8219-4fba-b9a5-97b9aa31de7f/content (дата звернення: 24.09.2025).
Ніколаєвська Р. М. Роль полікультурного освітнього збагаченого середовища в формуванні творчої особистості. Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. 2011. Вип. 3(4). URL: https://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp4/vyhovanna/nikolaevska.pdf (дата звернення: 24.09.2025).
Пономарьова Г. Ф. Взаємодія викладача і студента у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2014. № 45. С. 25–36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2014_45_6 (дата звернення: 24.09.2025).
Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти : Наказ МОН України від 16 липня 2018 № 776. URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennyakoncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti (дата звернення: 24.09.2025).
Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : затв. Наказом МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: https://register.nqa.gov.ua/uploads/0/646-ilovepdf_merged.pdf (дата звернення: 24.09.2025).
Романенко Н. А. Сучасна парадигма створення полікультурного середовища навчального закладу. Наука і освіта. 2012. № 5. С. 61–63. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/journals/2012/NiO_5_2012/ped/Rom.htm (дата звернення: 24.09.2025).
Сухомлинська О. В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем. Київ: АПН України, 2003. 68 с.
Фіцула М. Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти. Київ : «Академія», 2002. 528 с.
Цина В. Моделювання процесу формування особистісно професійної зрілості майбутніх педагогів в умовах ВНЗ. Молодь і ринок. 2014. № 10. С. 61–66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_10_14 (дата звернення: 24.09.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





