ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ АКАДЕМІКА ОЛЕКСАНДРИ САВЧЕНКО

Анотація

У науковому доробку Олександра Савченко визначила нові концептуальні засади педагогічної освіти, пов’язані з її євроінтеграційними процесами: реформування змісту професійної підготовки майбутніх учителів у контексті інновацій шкільної освіти та процесів стандартизації вищої освіти; упровадження гуманістичної парадигми навчання та виховання студентів; проєктування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів; реалізація компетентнісно орієнтованої моделі навчання в педагогічних ЗВО тощо. Особливу увагу вчена наголошувала на особистісно орієнтованій професійній освіті, проєктуванні індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом ycix років його навчання. На жаль, ця провідницька ідея тривалий час недостатньо реалізовувалася на практиці. І тільки в сучасних умовах ми усвідомлюємо, що наскрізною лінією змін стає перехід університетської освіти до студентоцентрованої моделі. Це знаходить відображення як у розробці освітніх програм на основі запитів здобувачів освіти, так і в більш активному залученні їх до проєктування свого навчання, створенні можливостей вибору та конструювання індивідуальних освітніх траєкторій, розвитку системи незалежної студентської оцінки діяльності викладачів. У науковій спадщині О. Савченко висвітлено проблему формування в майбутніх учителів «уміння вчитися», яке вона вважала мета-вмінням. Учена стверджувала, що володіння цим умінням програмує на здобуття індивідуального досвіду для становлення успішного вчителя, який уміє запобігати перевантаженню учнів, раціонально використовувати час, спокійно, без стресів орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно шукати джерела інформації, шляхи розв’язання нестандартних проблем. І взагалі, уміння вчитися, на думку Олександри Яківни, змінює стиль мислення, визначає здатність навчатися впродовж життя, створює настанови на довготривалі й особистісно важливі стимули учіння. Проведений аналіз наукової спадщини академіка Олександри Савченко дозволяє констатувати, що вчена активно вивчала досвід підготовки майбутніх педагогів у європейських країнах. Вона мала унікальну здатність побачити краще інших зразки європейських практик підготовки майбутніх педагогів і подати власні ідеї щодо впровадження їх у ЗВО. Праці відомої педагогині – це зразок вдалого поєднання загальнотеоретичних положень з практикою, яке свідчить про високі наукові досягнення в українському освітньому просторі.