МАГІЯ ЧИСЕЛ У НАРОДНІЙ КАЗЦІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ ТА ТУРЕЦЬКИХ КАЗОК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2412-933X/2025-XXIII-16

Ключові слова:

українська народна казка, турецька народна казка, символіка чисел, символ, фольклор

Анотація

У статті проаналізовано символіку чисел у народних казках України та Туреччини. Вивчення чисел у жанрі казки дозволило виявити культурні паралелі та відмінності у жанрі казки двох різних народів. Доведено, що числові символи є важливою частиною фольклорної спадщини, адже вони не лише структурують наративи, але й відображають світогляд, релігійні уявлення та моральні цінності суспільства. Числа 3, 7, 12 та 40 у різних фольклорних системах набувають особливих значень, які передаються через казки та легенди. Аналіз частотності та ролі кожного з цих чисел в українських та турецьких казках дає підстави вважати, що числова символіка виконує сакральну та комунікативну функцію. Зокрема, число 3 в обох культурах асоціюється з повнотою, завершеністю та циклічністю, однак має свої культурні особливості: в українській традиції воно часто позначає завершення етапів чи випробувань, а у турецькій – успіх після двох попередніх спроб. Число 7 у фольклорі України та Туреччини також є сакральним і символізує магію та таємничість, об’єднуючи небесне і земне. Однак якщо в українській культурі воно поєднується із духовною гармонією, то в турецькій набуває рис божественної сили. Число 40 рідше зустрічається в українській казковій традиції, однак у турецькому фольклорі воно займає особливе місце і асоціюється із процесом очищення та символізує період оновлення. Порівняльний аналіз показує, що числова символіка у казках України та Туреччини, попри схожість окремих мотивів, має свої унікальні особливості, зумовлені релігійними і соціокультурними впливами. Символіка чисел у фольклорі цих народів формує багатий світ образів, що служить важливим каналом збереження національної ідентичності та передачі культурної пам’яті з покоління в покоління. Дослідження дозволяє краще зрозуміти історичні, релігійні та соціальні взаємозв’язки між двома народами, розкриваючи як універсальні символічні мотиви, так і культурну специфіку.

Посилання

Artun E. Türk Halkbilimi, İstanbul : Kitabevi Yayınları, 2005.

Durbilmez, B. Kırım Türk Halk Anlatilarinda Sayi Simgeciliği. Millî Folklor. 2007. № 19 (76). S. 177–190.

Işık N. Türk Masallarının Sembolik Açıdan Çözümlenmesi. Doktora Tezi. Fırat Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. Elazığ, 2009. 603 P.

Kizildağ H. Sembolik Bir Masal Okumasi: Kırk Şehzade ile Yedi Başli Ejderha Çampalak. Kültür Araştırmaları Dergisi. 2023. № 18. S. 242–256. DOI: 0.46250/kulturder.1341148.

Koca S.K. Türk Kültüründe Sembollerin Dili. Doktora Tezi, Sakarya Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü, 2012. 378 s.

Senchylo N. Cultural Patterns of Behavior of Characters in Turkish and Ukrainian Folk Tales. 4 th International Regional Development Conference (Malatya, 21–23 september 2017). Malatya, 2017 C. I. p. 1061–1066.

Senchylo-Tatlilioglu N. Ukrayna ve Türk Halk Masallarındaki Tipolojik Farklılıklar. V Uluslararası Dede Korkut Türk Kültürü, Tarihi ve Edebiyatı Kongresi (Izmir, 2–4 September, 2022). Kongre kitabı. Farabi yayınevi, C. 1, 2022, P. 262–267.

Senchylo-Tatlılıoğlu N., Khomenkо N. Nuh Tufani’nin Ukrayna Folklor Eserlerindeki Yansimalari Üzerine Edebi bir Değerlendirme. Ağrı Dağı ve Nuh’un Gemisi Tarih, Mitoloji ve Coğrafya. Akademisyen Kitabevi A.Ş. Ankara, 2024. s. 351–362.

Sençilo, N., Irmak, Y. Ukrayna ve Muş Masallarinin Formel Unsurlar ve Motifleri Bakimindan Karşilaştirilmasi. Tarih ve Kültür Bağlaminda Muş Uluslararasi Sempozyumu Bildirileri. Erdal Basım Yayın Dağıtım. Ankara, 2019. s. 899–908.

Simsek, Esma. “Azerbaycan Kültüründe ‘İlahir Çersenbeler’ ve Eski Türk Dini ile Paralellikleri”, Türk Kültüründe Nevruz. V. Uluslararası Bilgi Söleni Bildirileri (Diyarbakır, 15–16 Mart), Ankara, 2002. s. 161–172.

Дунаєвська Л. Символіка числа у фольклорі: теорія і практика. Київ : Наукова думка, 2001. 215 с.

Дунаєвська Л. Число-символ в українській народній прозі. Література. Фольклор. Проблеми поетики. 1997. № 3. С. 39–48.

Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія. Київ : Академія. 2007. T. 1. 608 c.

Сенчило Н. Порівняльний аналіз поетики та мотивів в українських та турецьких народних казках. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2018. № 37. С. 133–139.

Сібрук А., Литвинська С., Кошетар У. Значення прикрас в українській культурі: від найдавніших часів до воєнних реалій сьогодення. Український мистецтвознавчий дискурс. 2022. № 3. С. 93–100. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2022.3.

Українські народні казки. http://proridne.org/Українські%20народні%20казки/ (дата звернення 13.01.2025).

Халимоненко Г. Історія турецької літератури: Türk Edebiyatı Tarihi. Київ. 2009. 544 с.

Щербак С., Віхрова О. Своєрідність числової символіки в українських народних казках. Педагогіка вищої та середньої школи. 2011. № 33. С. 392–396.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-27