ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті проаналізовано проблему диференціації значень українських термінів у сучасному науковому дискурсі, що формується в умовах інтенсивної міждисциплінарної взаємодії та активного оновлення галузевих терміносистем. Наголошено, що, хоча для ефективного функціонування фахової мови термін має відповідати вимогам семантичної однозначності, системності й дефініційної визначеності, у реальній науковій і професійній комунікації ці вимоги часто порушуються. Дослідження виконано на матеріалі термінології журналістикознавства, яка активно розвивається на перетині лінгвістики, соціальних комунікацій і цифрових технологій та демонструє високий рівень семантичної неузгодженості. Метою статті є аналіз проблем диференціації значень термінів конвергентної журналістики та вироблення підходів до їх упорядкування. Матеріалом дослідження слугували терміни, засвідчені в термінографічних джерелах, наукових, навчальних і професійних текстах. У роботі застосовано семасіологічний і ономасіологічний підходи, метод компонентного аналізу та елементи експертної оцінки. З’ясовано, що такі терміни, як конвергенція, кросмедійність, мультимедійність, текст, медіатекст, контент, медіаконтент та ін., характеризуються розмитістю семантичних меж і різнотлумаченням у науковому дискурсі. На основі компонентного аналізу змодельовано семантичну структуру окремих терміноодиниць і встановлено ієрархічні зв’язки між ними. Проблема диференціації значень термінів має об’єктивний характер, оскільки нові поняття і терміни, які їх позначають, проходять період усталення, уточнення змісту і форми. З огляду на це обґрунтовано потребу створення алгоритмів розмежування значень термінів та побудови їх дефініцій. Відзначено, що проблему диференціації значень термінів ускладнює те, що значна частина сучасної журналістської термінології – запозичення, що зумовлює варіативність перекладів, способів адаптації, тлумачень іншомовних термінів. Власні та запозичені терміни потребують узгодження і чіткого розмежування з наявною міжгалузевою та вузькогалузевою термінологією. Запропоновано робочий алгоритм диференціації значень термінів, що може бути використаний у процесі унормування української наукової та професійної мови.